Вісник Національного університету оборони України

  • Головна
  • Том 20, № 4, 2025

  • Психометричні властивості шкали вираження гніву Ч. Спілбергера: діагностика в умовах воєнного стану

  • Отримано 28.03.2025,
  • Доопрацьовано 29.05.2025,
  • Прийнято 25.06.2025
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 20, № 4, 2025
  • емоційний стан; агресія; агресивність; ворожість; екстерналізований та інтерналізований гнів; контроль гніву; пригнічення гніву
  • https://doi.org/10.33099/2617-6858-2025-86-4-7-20
  • Сторінки 7-20

Представлено скорочену українськомовну версію Шкали вираження гніву з 11 пунктів, проаналізовані її психометричні переваги та обмеження. Методика дозволяє оцінити стан гніву за чотирма параметрами: проявлений гнів, прихований гнів, контроль над гнівом і загальна оцінка вираження гніву. Зібрані емпіричні дані 786 осіб різного віку. Підтверджено достатню внутрішню узгодженість, високу ретестову надійність, дискримінативну здатність, структурну та конвергентну валідність шкали

Використані джерела

  1. Zvierieva I. D., Kyianytsia Z. P., Kuzminskyi V. O., Petrochko Zh. V., & Sammon I. (2007). Otsinka potreb dytyny ta yii simi [Assessment of the needs of the child and their family]. Kyiv: Derzhsotssluzhba. (in Ukrainian)
  2. Karamushka L., Tereshchenko K., & Kredentser O. (2022). Adaptatsiia na ukrainskii vybirtsi metodyk “The Modified BBC Subjective Well-being Scale (BBC-SWB)” ta “Positive Mental Health Scale (PMH-scale)” [Adaptation of The Modified BBC Subjective Well-being Scale (BBC-SWB) and The Positive Mental Health Scale (PMH-scale) on the Ukrainian sample]. Organization psychology. Economic psychology, 3(27), 85-94. https://doi.org/10.31108/2.2022.3.27.8 (in Ukrainian)
  3. Savchenko, O. V., Petrenko, V. V., & Timakova, A. V. (2023). «Metodyka doviry/nedoviry osobystosti do svitu, do inshykh liudei, do sebe (A. Kupreichenko): ukrainomovna adaptatsiia, validyzatsiia ta standartyzatsiia [Methodology of personal trust / mistrust in the world, in other people, in oneself» (A. Kupreychenko): ukrainian language adaptation, validation and standardization]. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Psychology, 5, 16-27. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.5.3 (in Ukrainian)
  4. Angerer, P., Siebert, U., Kothny, W., Muhlbauer, D., Mudra, H., & von Schacky, C. (2000). Impact of social support, cynical hostility and anger expression on progression of coronary atherosclerosis. Journal of the American College of Cardiology, 36 (6), 1781-1788. https://doi.org/10.1016/S0735-1097(00)00944-X
  5. Ayhan, F. (2024). The Association Between Witnessing Interparental Violence and Adolescents’ Anger Expression Styles. Journal of Interpersonal Violence, 39(7-8), 1649-1675. https://doi.org/10.1177/08862605231209993
  6. Bailie, J. M., Cole, W. R., Ivins, B., Boyd, C., Lewis, S., Neff, J., & Schwab, K. (2015). The experience, expression, and control of anger following traumatic brain injury in a military sample. The Journal of head trauma rehabilitation, 30(1), 12–20. https://doi.org/10.1097/HTR.0000000000000024
  7. Batmaz, M., Yazici, H. G., & Akhan, L. U. (2023). Trait anger - Anger expression style and coping with stress in alcohol and substance use disorders: A randomized and controlled study. Archives of psychiatric nursing, 43, 43–49. https://doi.org/10.1016/j.apnu.2022.12.018
  8. Bleil, M. E., McCaffery, J. M., Muldoon, M. F., Sutton-Tyrrell, K., & Manuck, S. B. (2004). Anger-related personality traits and carotid artery atherosclerosis in untreated hypertensive men. Psychosomatic Medicine, 66(5), 633–639. https://doi.org/10.1097/01.psy.0000138128.68838.50
  9. Borteyrou, X., Bruchon-Schweitzer, M., Spielberger, C.D. (2008). Une adaptation française du STAXI-2, inventaire de colère-trait et de colère-état de C.D. Spielberger [The French adaptation of the STAXI-2, C.D. Spielberger's State-trait anger expression inventory], L'Encéphale, 34(3), 249-255. https://doi.org/10.1016/j.encep.2007.06.001
  10. Di Corrado, D., Sagone, E., Buscemi, A., & Coco, M. (2023). The Relationship between Anger Expression and Performance Score in Parents and Coaches: The Mediating Role of Self-Efficacy and Assertiveness. International journal of environmental research and public health, 20(7), 5372. https://doi.org/10.3390/ijerph20075372
  11. Everson, S. A., Kaplan, G. A., Goldberg, D. E., Lakka, T. A., Sivenius, J, & Salonen J. T. (1999). Anger expression and incident stroke: Prospective evidence from the Kuopio ischemic heart disease study. Stroke, 30(3), 523-528. https://doi.org/10.1161/01.str.30.3.523
  12. Gradus Research (2024). Hradus ukrainskoho suspilstva pid chas viiny / deviata khvylia [Degree of Ukrainian society during the war / ninth wave]. https://gradus.app/uk/open-reports/wartime-survey-ukrainian-society-ninth-wave/
  13. Jasinski, M. J., Lumley, M. A., Latsch, D. V., Schuster, E., Kinner, E., & Burns, J. W. (2016). Assessing Anger Expression: Construct Validity of Three Emotion Expression-Related Measures. Journal of personality assessment, 98(6), 640–648. https://doi.org/10.1080/00223891.2016.1178650
  14. Johnson, E., Spielberger, C., Worden, T. & Jacobs, G. (1987). Emotional and familial determinants of elevated blood pressure in black and white adolescent males. Journal of psychosomatic research, 31, 287-300. https://doi.org/10.1016/0022-3999(87)90048-1
  15. Knight, R. G., Chisholm, B. J., Paulin, J. M., & Waal-Manning, H. J. (1988). The Spielberger Anger Expression Scale: Some psychometric data. British Journal of Clinical Psychology, 27(3), 279–281. https://doi.org/10.1111/j.2044-8260.1988.tb00792.x
  16. Laitano, H. V., Ely, A., Sordi, A. O., Schuch, F. B., Pechansky, F., Hartmann, T., Hilgert, J. B., Wendland, E. M., Von Dimen, L., Scherer, J. N., Calixto, A. M., Narvaez, J. C. M., Ornell, F., & Kessler, F. H. P. (2022). Anger and substance abuse: a systematic review and meta-analysis. Revista brasileira de psiquiatria, 44(1), 103–110. https://doi.org/10.1590/1516-4446-2020-1133
  17. Lievaart, M., Franken, I. H., & Hovens, J. E. (2016). Anger Assessment in Clinical and Nonclinical Populations: Further Validation of the State-Trait Anger Expression Inventory-2. Journal of clinical psychology, 72(3), 263–278. https://doi.org/10.1002/jclp.22253
  18. Moscoso, M. S., & Spielberger, C. D. (2011). Cross-cultural assessment of emotions: The expression of anger. Revista de Psicología, 29(2), 343-360. https://doi.org/10.18800/psico.201102.007
  19. Papadopoulou, A., Papadopoulos, P., Grammatopoulou, E., Kavga, A., Koreli, A., Mantoudi, A., Stamou, A., Gerogianni, G., & Zartaloudi, A. (2023). Depressive Symptoms and Anger Expression Among Survivors After Stroke. Advances in experimental medicine and biology, 1425, 257–266. https://doi.org/10.1007/978-3-031-31986-0_24
  20. Schamborg, S., Tully R. J., & Browne K. D. (2016). The Use of the State–Trait Anger Expression Inventory–II With Forensic Populations: A Psychometric Critique. International Journal of Offender Therapy and Comparative Criminology, 60(11), 1239-1256. https://doi.org/10.1177/0306624X15577932
  21. Sommer, I., Lukic, N., Rössler, W., & Ettlin, D. A. (2019). Measuring anger in patients experiencing chronic pain – A systematic review. Journal of psychosomatic research, 125, 109778. https://doi.org/10.1016/j.jpsychores.2019.109778
  22. Spielberger, C. D. (1988). Manual for the state-trait anger expression inventory (STAXI). Odessa, FL: Psychological Assessment Resources.
  23. Spielberger, C. D. (1999). Professional manual for the State-Trait Anger Expression Inventory-2 (STAXI-2). Odessa, FL: Psychological Assessment Resources.
  24. Spielberger, C. D., Johnson, E. H. & Jacobs, G. A. (1982). The Anger Expression (AX) Scale. Tampa, FL: University of South Florida.
  25. Spielberger, C. D., Johnson, E. H., Russell, S. F., Crane, R. J., Jacobs, G. A., & Worden, T. J. (1985). The experience and expression of anger: Construction and validation of an anger expression scale. In M. A. Chesney and R. H. Rosenman (Eds.), Anger and hostility in cardiovascular and behavioral disorders (pp. 5-30). New York, NY: Hemisphere / McGraw-Hill.
  26. Spielberger, C. D., Krasner, S. S., & Solomon, E. P. (1988). The Experience, Expression, and Control of Anger. In: Janisse, M. P. (eds) Individual Differences, Stress, and Health Psychology. Contributions to Psychology and Medicine (pp. 89–108). New York, NY: Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4612-3824-9_5
  27. Tavrovetska, N., & Veldbrekht, O. (2022). Psychoemotional states of men and women in separation from their families. Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series “Pedagogy and Psychology”, 8(4), 26-32. https://doi.org/10.52534/msu-pp.8(4).2022.26-32
  28. Tibubos, A. N., Schermelleh-Engel, K., & Rohrmann S. (2020) Short Form of the State-Trait Anger Expression Inventory-2. European Journal of Health Psychology, 27(2). https://doi.org/10.1027/2512-8442/a000049
  29. UIFuture (2023). Report on the results of the online survey: “Emotional and psychological state of Ukrainians”. Kyiv: Ukrainian Institute for the Future. https://uifuture.org/publications/emoczijno-psyhologichnyj-stan-ukrayincziv%EF%BF%BC/ (in Ukrainian)
  30. Van Elderen, T., Maes, S., Komproe, I., & van der Kamp, L. (1997). The development of an anger expression and control scale. British Journal of Health Psychology, 2, 269–281. https://doi.org/10.1111/j.2044-8287.1997.tb00541.x

Подання статті

 
Flag Counter