ISSN 2617-6858
e-ISSN 2617-6866
Вісник Національного університету оборони України
- інформаційна війна; алгоритмічна війна; соціальні мережі; інформаційні бульбашки; інформаційна безпека; інформаційна стійкість; гібридна агресія; стратегічні комунікації
- https://doi.org/10.33099/2617-6858-2025-87-5-7-15
- Сторінки 7-15
Стаття присвячена аналізу алгоритмічної війни з використанням інформаційних бульбашок як інструмента російської агресії проти України. Визначено, що соціальні мережі, які у мирний час виконують функцію персоналізації інформаційних потоків, у воєнних умовах трансформуються в потужний механізм маніпулятивного впливу. Алгоритмічні системи сприяють створенню інформаційних бульбашок, які ізолюють користувачів від альтернативних точок зору, формують викривлене уявлення про події та підживлюють емоційно забарвлені наративи. У статті простежено військовий вимір використання інформаційних бульбашок у структурі алгоритмічної війни, показано їхню роль у поширенні панічних настроїв, формуванні атмосфери недовіри та створенні паралельних інформаційних реальностей на міжнародному рівні. Особлива увага приділяється психологічним і соціальним наслідкам функціонування інформаційних бульбашок у воєнний час, серед яких зростання поляризації суспільства, інформаційне виснаження, підрив стратегічних комунікацій та звуження світогляду молоді. Обґрунтовано, що протидія алгоритмічній війні з використанням інформаційних бульбашок потребує комплексного підходу, який охоплює технологічний, освітній, державний та міжнародний рівні
Використані джерела
- Avramenko, M. V., & Avramenko, D. O. (2025). Vplyv alhorytmiv rekomendatsii sotsialnykh merezh na informatsiini bulbashky. [The impact of social media recommendation algorithms on information bubbles.] Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy. https://doi.org/10.33099/2617-6858–25–83–1–7-15 (in Ukranian)
- Pocheptsov, H. (2015). Suchasni informatsiini viiny. [Modern information wars.] Kyiv: Vydavnychyi dim «Kyievo-Mohylianska akademiia». (in Ukranian)
- Barrera, D. (2020). Crisis informatics in the context of social media crisis communication: Theoretical models, taxonomy and open issues. IEEE Access, 8, 182236–182260. https://doi.org/10.1109/ACCESS.2020.3030184
- Berger, T. (2022). The echo chamber-driven polarization on social media. Journal of Student Research, 12(4), 1–7. https://doi.org/10.47611/jsr.v12i4.2274
- Chaplak, Y., Chuyko, H., & Andrieieva, Y. (2023). Psychological aspects of the influence of information bubbles on individuals and society. Psychological Journal, 9(5), 38–51. https://doi.org/10.31108/1.2023.9.5
- Difranzo, D., & Gloria-Garcia, K. (2017). Filter bubbles and fake news. XRDS: Crossroads, The ACM Magazine for Students, 23(3), 32–35. https://doi.org/10.1145/3055153
- Flaxman, S., Goel, S., & Rao, J. M. (2016). Filter bubbles, echo chambers, and online news consumption. Public Opinion Quarterly, 80(S1), 298–320. https://doi.org/10.1093/poq/nfw006
- Holone, H. (2016). The filter bubble and its effect on online personal health information. Croatian Medical Journal, 57(3), 298–301. https://doi.org/10.3325/cmj.2016.57.298
- Starbird, K., Arif, A., & Wilson, T. (2018). Ecosystem or echo-system? Exploring content sharing across alternative media domains. Proceedings of the International AAAI Conference on Web and Social Media, 12(1), 365–374. https://doi.org/10.1609/icwsm.v12i1.14998
- Pariser, E. (2011). The filter bubble: What the internet is hiding from you. Penguin Press.