Вісник Національного університету оборони України

Соціокультурні трансформації сучасності, що спричиняють особистісні кризи і втрату орієнтирів, актуалізують потребу в аксіологічному вимірі психотерапевтичної допомоги. Метою дослідження було визначення, як аксіологічний вимір групової роботи сприяє подоланню кризових станів та впливає на особистісні зміни. Дослідження проведено в межах теоретико-методологічного підходу з використанням комплексу загальнонаукових методів пізнання. Основним застосованим методом був теоретичний аналіз наукових джерел, що дозволив систематизувати і узагальнити теоретичні підходи до розуміння аксіологічного виміру групової роботи у подоланні особистісної кризи. Проведено порівняльний аналіз провідних психологічних теорій і моделей (Шварца, Таджфела і Тернера, Фельдмана), що розкрив механізми функціонування цінностей у груповій взаємодії. Аналіз цих підходів розкрив, як спільні цінності слугують основою для створення безпечного простору, де можливе глибоке самопізнання, рефлексія та трансформація особистості в кризових умовах. Було встановлено, що цінності є не лише особистісними орієнтирами, а й інструментами регулювання групової взаємодії, що визначають психологічну безпеку, сприяють соціальному прийняттю та активізують ресурси зростання в кризі. Форма групової роботи є ефективним інструментом у підтримці та реабілітації особистості, що переживає кризовий стан. Виявлено, що цінності функціонують як регулятори міжособистісної взаємодії, забезпечуючи внутрішню згуртованість і зовнішню ефективність групової роботи. Включення учасника до ціннісно-уніфікованої групи створює умови для рефлексії, переосмислення ідентичності та відновлення життєвої смислової перспективи. При цьому ефективність значною мірою визначається ціннісним компонентом, який окреслює мотивацію, характер спілкування та якість стосунків у групі

Використані джерела