Вісник Національного університету оборони України

  • Головна
  • Том 20, № 6, 2025

  • Вплив травмувального досвіду на особистісні (когнітивні) ресурси учасників бойових дій

  • Отримано 22.05.2025,
  • Доопрацьовано 30.10.2025,
  • Прийнято 27.11.2025
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 20, № 6, 2025
  • військовослужбовці; бойова психічна травма; когнітивна сфера; пізнавальні процеси; психічні стани
  • https://doi.org/10.33099/2617-6858-25-20-6-85-92
  • Сторінки 85-92

Актуальність дослідження зумовлена тим, що повномасштабна війна та травмувальний досвід учасників бойових дій істотно трансформують їхні емоційно-особистісні ресурси, зумовлюючи науково-практичний інтерес до вивчення цієї проблеми. Мета дослідження полягала у з’ясуванні того, як травмувальний досвід впливає на когнітивні ресурси особистості учасників бойових дій. Використано комплекс теоретичних методів і емпіричних методів. Дослідження охопило 189 осіб, що перебували на лікуванні або обстеженні у військовому шпиталі. З’ясовано, що травмувальний досвід, спричинений різними причинами і різної тривалості, вносить суттєві спотворення у використання особистісних, зокрема когнітивних ресурсів. Порушення у когнітивній сфері стосуються насамперед основних показників швидкості сприйняття, уваги та короткочасної пам’яті. Встановлено, що підвищена особистісна тривожність призводить до помітних порушень стійкості уваги, а підвищена депресивність – до проблем із перемиканням уваги. Відтермінований досвід участі у бойових діях формує депресивні переживання, а відтермінований досвід участі у ліквідації наслідків бойових дій призводить до виникнення підвищеної особистісної тривожності. Результати дослідження підтвердили, що травмувальний досвід призводить до характерних змін в емоційно-особистісній сфері учасників бойових дій та суттєво впливає на їхні особисті (когнітивні) ресурси. Результати дослідження можуть бути застосовані у реабілітаційних програмах для військовослужбовців із травматичним досвідом, зокрема для відновлення їхніх когнітивних ресурсів та формування ефективних стратегій адаптації до цивільного життя. Отримані дані збагачують міжнародний дискурс про вплив травмувального досвіду на когнітивні ресурси учасників бойових дій

Використані джерела

  1. Antonova, V., & Plidlutska, N. (2024). Mental consequences of combat trauma in participants of military conflicts. Theory and Practice of Social Systems Management, 1, 3-13. doi: 10.20998/2078-7782.2024.1.01.
  2. Aseeva, Yu.O., Aimedov, K.V., Chemer, Yu.P., & Kasykova, M.V. (2024). Psychological characteristics of individuals with different military experience. Mental Health, 1, 3-9. doi: 10.32782/3041-2005/2024-1-1.
  3. Blinov, O.A. (2022). Experiences of combat stress by military personnel and those being treated in hospitals. Psychology and Personality, 1, 85-99. doi: 10.33989/2226-4078.2022.1.252055.
  4. Chajkovskyj, M., Potapchuk, Y., & Petrechenko, S. (2025). Psychodiagnosis and psychocorrection of post-traumatic stress disorder: A teaching and methodological manual. Kyiv: University “Ukraine”.
  5. Chernenko, I.I. (2024). Peculiarities of the impact of the consequences of combat traumatic brain injury on the cognitive sphere of patients depending on the severity and catamnesis. Psychiatry, Neurology and Medical Psychology, 11 (1), 35-42. doi: 10.26565/2312-5675-2024-23-04.
  6. CIOMS. (2016). International ethical guidelines for health-related research involving humans (4th ed.). Geneva: WHO Press Center.
  7. Clore, G.L., & Palmer, J.E. (2009). Affective guidance of intelligent agents: How emotion controls cognition. Cognitive Systems Research, 10(1), 22-30. doi: 10.1016/j.cogsys.2008.03.002.
  8. Danilevska, N.V. (2018). Clinical-psychopathological and dynamic features of social-disadaptation post-combat syndrome in Ukrainian military personnel in modern realities. Psychiatry, Neurology and Medical Psychology, 10, 7-12.
  9. Derakshan, N., & Eysenck, M.W. (1998). Working memory capacity in high trait-anxious and repressor groups. Cognition and Emotion, 12(5), 697-713. doi: 10.1080/026999398379501.
  10. Flood, A., & Keegan, R.J. (2022). Cognitive resilience to psychological stress in military personnel. Frontiers in Psychology, 13, article number 897040. doi: 10.3389/fpsyg.2022.809003.
  11. Germain, C.L., Kangas, M., Taylor, A., & Forbes, D. (2016). The role of trauma‐related cognitive processes in the relationship between combat‐PTSD symptom severity and anger expression and control. Australian Journal of Psychology, 68(2), 73-81. doi: 10.1111/ajpy.12097.
  12. Hrynzovskyi, A., Bielai, S.V., Kernickyi, A.M., & Pasichnik, V.I. (2022). Medical, social and psychological aspects of assisting the families of the military personnel of Ukraine who performed combat tasks in extreme conditions. Medical News, 75(1), 310-317. doi: 10.36740/WLek202201228.
  13. Keinan, G. (1987). Decision-making under stress: Scanning of alternatives under controllable and uncontrol-lable threats. Journal of Personality and Social Psychology, 52, 639-644. doi: 10.1037/0022-3514.52.3.639.
  14. Kisarchuk, Z.H. (2020). Technologies of psychotherapeutic assistance for victims in overcoming symptoms of post-traumatic stress disorder. Kyiv: Publishing House “Slovo”.
  15. Kokun, O.M., Agayev, N.A., Pishko, I.O., Lozinska, N.S., & Kornya, L.V. (2019). Psychological study of the personnel of the Armed Forces of Ukraine. Methodological manual. Kyiv: FOP Maslakov.
  16. Kovalenko, I., Berezan, O., & Pomohaibo, V. (2023). Post-traumatic stress disorder for military servants: Theory, research and treatment. Psychology and Personality, 13(2), 263-278. doi: 10.33989/2226-4078.2023.2.288310.
  17. Levytskyi, N.Ya., & Potapchuk, Y.M. (2025). Using psychodiagnostic tools to study post-traumatic growth of family members of military personnel in war conditions. Habitus, 73, 291-294. doi: 10.32782/2663-5208.
  18. MacLeod, C., & Donnellan, A.M. (1993). Individual differences in anxiety and the restriction of working memory capacity. Personality and Individual Differences, 15(2), 163-173. doi: 10.1016/0191-8869(93)90023-V.
  19. Savchenko, O.V. (2014). Cognitive resources as an important component of individual experience at the cognitive level. Psychological Prospects Journal, 24, 283-296.
  20. Shalev, A.Y. (2007). PTSD: A disorder of recovery? In L.J. Kirmayer, R. Lemelson & M. Barad (Eds.), Understanding trauma: integrating biological, clinical, and cultural perspectives (pp. 207-223). Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/CBO9780511500008.015.
  21. Shchyruk, I.A. (2024). Psychological features of negative consequences of post-traumatic stress disorder and trauma in military personnel and persons affected by combat stress. Scientific notes. Series: Psychology, 3, 87-93 doi: 10.32782/cusu-psy-2024-3-12.
  22. Shvets, A.V., Maltsev, O.V., Kyselov, S.M., & Kaplyuk, O.B. (2024). Peculiarities of the rehabilitation management process among combatants: World experience. Ukrainian Journal of Military Medicine, 5(3), 39-49. doi: 10.46847/ujmm.2024.3(5)-039.

Подання статті

 
Flag Counter