Вісник Національного університету оборони України

В умовах воєнного стану психологи Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) зазнають підвищеного професійного стресу, перебіг і наслідки якого суттєво модифікуються гендерно зумовленими моделями емоційної регуляції, професійної соціалізації та очікувань щодо ролей і витривалості. Гендерні детермінанти впливають на доступ до ресурсів підтримки, способи переживання кумулятивної травматизації та ризики емоційного виснаження, що безпосередньо позначається на професійній стійкості й ефективності психологічної допомоги. Мета дослідження полягала у теоретичному обґрунтуванні та систематизації гендерних чинників психологічного благополуччя психологів ДСНС, а також аналізі механізмів їх впливу на професійне функціонування фахівців в умовах воєнного стану. У дослідженні застосовано теоретичний аналіз і узагальнення наукових джерел та порівняльно-аналітичний метод для зіставлення підходів до вивчення гендерних аспектів благополуччя в допомагаючих професіях. Також використано структурно-функціональний аналіз і інтегративний підхід, що поєднав евдемонічну концепцію благополуччя, модель професійних вимог і ресурсів та теорію збереження ресурсів. Обґрунтовано, що психологічне благополуччя психологів ДСНС є динамічним, багатовимірним процесом, який формується у взаємодії індивідуально-особистісних, професійно-діяльнісних і соціокультурних чинників. Показано, що гендер виступає не прямим каузальним чинником, а контекстуальним модератором взаємозв’язку між професійними вимогами, ресурсами та психологічними наслідками діяльності. Запропоновано концептуальну модель, у межах якої гендерні детермінанти реалізуються на індивідуально-особистісному, професійно-діяльнісному та соціокультурному рівнях, визначаючи специфіку емоційної регуляції, характер емоційної праці та доступність соціальної підтримки. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання отриманих теоретичних положень як методологічного підґрунтя для розробки диференційованих, гендерно чутливих програм психологічного супроводу та профілактики професійного виснаження психологів ДСНС. Результати можуть бути застосовані у системі психологічного забезпечення, підготовці та підвищенні кваліфікації психологів, а також у подальших емпіричних дослідженнях проблем професійного благополуччя суб’єктів екстремальної діяльності

Використані джерела