Вісник Національного університету оборони України

  • Головна
  • Том 21, № 1, 2026

  • Психологічний комунікативний потенціал курсантів – майбутніх командирів військових підрозділів Національної гвардії України

  • Отримано 21.07.2025,
  • Доопрацьовано 25.11.2025,
  • Прийнято 27.01.2026
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 21, № 1, 2026
  • психологічна діагностика; індивідуальні особливості; правоохоронці; тип міжособистісної взаємодії; службово-бойова діяльність
  • https://doi.org/10.33099/2617-6858-26-21-1-05-15
  • Сторінки 5-15

У процесі службово-бойової діяльності командири, взаємодіючи з особовим складом, забезпечують ефективність виконання завдань, тому знання їх комунікативних характеристик є важливим для правильного проведення професійно-психологічного відбору кандидатів на керівні посади. Метою дослідження був аналіз ключових психологічних характеристик комунікативного потенціалу курсантів Національної академії Національної гвардії України. Дослідження засновувалось на застосуванні надійного і валідного психодіагностичного інструментарію: Опитувальника інтерперсональної взаємодії, а також опитувальника «Велика П’ятірка». Дослідження виявило основні типи комунікативних профілів курсантів, серед яких переважає змішаний тип реагування, а також стенічний та гіпостенічний типи. Дослідження дозволило встановити основні варіанти типових комунікативних профілів курсантів, їм переважно властивий змішаний тип реагування (60 %), в меншій мірі стенічний (30 %) і найменще – гіпостенічний (10 %). Запропонований підхід до психологічної діагностики показав свою ефективність, оскільки більшість респондентів мали схожі характеристики комунікативного потенціалу за обома методиками. Лише у 4 % респондентів виявилися діаметрально протилежні особливості, що підтверджує високу надійність комплексного застосування методик для психологічного діагнозу. Дослідження також показало, що професійно важливі комунікативні якості для військовослужбовців, зокрема стенічні типи міжособистісної взаємодії, виявлені за допомогою обох опитувальників, корелюють між собою. Негативні комунікативні характеристики, які також корелювали між собою, часто виявлялися одночасно з іншими показниками гіпостенічного типу реагування. Останні визначені небажаними для службово-бойової діяльності військових. Комплексне використання розглянутого психодіагностичного інструментарію уможливлює надійне визначення характеристик комунікативного потенціалу курсантів і військовослужбовців Національної гвардії, що має велике значення для оптимальної організації процесів інтерперсональної взаємодії в колективах військових підрозділів

Використані джерела

  1. Barko, V., Ohrimenko, I., Boyko-Buzil, J., & Alexandrov, D. (2021). Possibilities of the method of semantic differential in determining the peculiarities of police officers interpersonal interaction. Applied Linguistics Research Journal, 5(3), 28-36. doi: 10.14744/alrj.2021.44712.
  2. Barko, V.I., Boiko-Buzyl, Y., & Barko, V.V. (2022). Comparative analysis of psychographs of police officers by main types of official activity in the National Police of Ukraine. Psychological Journal, 8(1), 149-159. doi: 10.31108/1.2022.8.1.11.
  3. Basinska, B.A., & Dåderman, A.M. (2019). Work values of police officers and their relationship with job burnout and work engagement. Frontiers in Psychology, 10, article number 442. doi: 10.3389/fpsyg.2019.00442.
  4. Bondarenko, V., et al. (2020). Professionally important psychophysiological qualities of patrol police officers. International Journal of Applied Exercise Physiology, 9(4), 62-71.
  5. Bondarenko, V.V., Okhrimenko, I.M., Bilevych, N.O., Rohovenko, M.M., Tsurkan, O.P., & Holyk, V.A. (2022). Tendency of dynamics of physical and mental working capacity of law enforcement officers at different stages of their professional activities. Acta Balneologica, 64(4), 358-362. doi: 10.36740/ABAL202204115.
  6. CIOMS. (2016). International ethical guidelines for health-related research involving humans (4th ed.). Geneva: Council for International Organizations of Medical Sciences.
  7. Civilotti, C., Acquadro Maran, D., Garbarino, S., & Magnavita, N. (2022). Hopelessness in police officers and its association with depression and burnout: A pilot study. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(9), article number 5169. doi: 10.3390/ijerph19095169.
  8. Correia, I., Romão, Â., Almeida, A.E., & Ramos, S. (2023). Protecting police officers against burnout: Overcoming a fragmented research field. Journal of Police and Criminal Psychology, 38, 622-638. doi: 10.1007/s11896-023-09584-4.
  9. de Cuffa, D., Kraemer, R., & Steil, A.V. (2018). Use of organizational memory systems in a police organization. International Journal of Knowledge Management, 14(3), 37-47. doi: 10.4018/IJKM.2018070103.
  10. Deschenes, A.A., Gendron, A., Boivin, R., & Rioux, C.A. (2022). Management issues in police organizations during a health crisis. Criminology, 55(2), 171-186. doi: 10.7202/1093869ar.
  11. Ericsson, S., Stenlund, T., Nyström, M.B.T., Öman Ekervhén, L., & Davis, P. (2025). A systematic review of interpersonal skills training for police investigative interviews. Psychology, Crime & Law. doi: 10.1080/1068316X.2025.2592246.
  12. Ernst, S., ter Veen, H., & Kop, N. (2021). Technological innovation in a police organization: Lessons learned from the National Police of the Netherlands. Policing − a Journal of Policy and Practice, 15(3), 1818-1831. doi: 10.1093/police/paab003.
  13. Fedorenko, O., Dotsenko, V., Okhrimenko, I., Radchenko, K., & Gorbenko, D. (2020). Coping behavior of criminal police officers at different stages of professional activity. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 11(2), 124-146. doi: 10.18662/brain/11.2/78.
  14. Galanis, P., Fragkou, D., & Katsoulas, T.A. (2021). Risk factors for stress among police officers: A systematic literature review. WORK: A Journal of Prevention, Assessment & Rehabilitation, 68(4), 1255-1272. doi: 10.3233/WOR-213455.
  15. Galbraith, N., Boyda, D., McFeeters, D., & Galbraith, V. (2021). Patterns of occupational stress in police contact and dispatch personnel: Implications for physical and psychological health. International Archives of Occupational and Environmental Health, 94, 231-241. doi: 10.1007/s00420-020-01562-1.
  16. John, O.P., Naumann, L.P., & Soto, C.J. (2008). Paradigm shift to the integrative Big Five trait taxonomy: History, measurement, and conceptual issues. In O.P. John, R.W. Robins & L.A. Pervin (Eds.), Handbook of personality: Theory and research (3rd ed.; pp. 114-158). New York: The Guilford Press.
  17. Kohlstrom, K. (2022). Professional development in the Swedish police organization: Police officers’ learning pathways. Human Resource Development Quarterly, 33(4), 339-359. doi: 10.1002/hrdq.21450.
  18. Leary, T. (1957). Interpersonal diagnosis of personality. A functional theory and methodology. New York: Ronald Press Co.
  19. Lockie, R.G., Orr, R.M., & Dawes, J.J. (2022). Slowing the path of time: Age-related and normative fitness testing data for police officers from a health and wellness program. Journal of Strength and Conditioning Research, 36(3), 747-756. doi: 10.1519/JSC.0000000000004197.
  20. MacDonald, D.J., Camire, M., Erickson, K., & Santos, F. (2020). Positive youth development related athlete experiences and coach behaviors following a targeted coach education course. International Journal of Sports Science & Coaching, 15(5-6), 621-630. doi: 10.1177/1747954120942017.
  21. MacLean, C.E. (2021). Implementing evidence-based research: A how-to guide for police organizations. Crime Prevention & Community Safety, 23(4), 467-470. doi: 10.1057/s41300-021-00129-7.
  22. Masian, A., & Romanenko, O. (2023). Determinants of decision-making by law enforcement officers. Insight: The Psychological Dimensions of Society, 10, 295-315. doi: 10.32999/2663-970X/2023-10-15.
  23. Mojallal, M., Simons, R.M., Quevillon, R.P., & Hatwan, M.L. (2022). Associations of experiential avoidance with burnout, wellbeing, and productivity loss among police officers: The mediating role of negative and positive affect. Journal of Clinical Psychology, 78(11), 2260-2280. doi: 10.1002/jclp.23371.
  24. Sullivan, H.S. (1965). Collected works. New York: Norton.
  25. Tsumarieva, N., Hryshchenko, M., Merdov, S., Hospodarenko, V., & Kyslenko, D. (2023). The model of training law enforcement officers’ readiness for professional self-fulfillment. Amazonia Investiga, 12(63), 277-288. doi: 10.34069/AI/2023.63.03.26.
  26. Tyurina, V., Koziar, M., & Malaniuk, N. (2024). Communicative competence as a factor of formation of the readiness for professional activities in future employees of the sector of security and defense of Ukraine. Pedagogical Discourse, 35, 62-68. doi: 10.31475/ped.dys.2024.35.09.

Подання статті

 
Flag Counter