Вісник Національного університету оборони України

  • Головна
  • Том 21, № 1, 2026

  • Психосемантична структура образу «законослухняного громадянина» у правовій свідомості працівників правоохоронних органів

  • Отримано 31.08.2025,
  • Доопрацьовано 15.12.2025,
  • Прийнято 27.01.2026
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 21, № 1, 2026
  • регулятивний компонент; нормативна поведінка; гендерний аналіз; психосемантичний підхід; вольовий елемент
  • https://doi.org/10.33099/2617-6858-26-21-1-85-96
  • Сторінки 85-96

Метою дослідження було вивчення ключових відмінностей у смислових вимірах уявлень працівників правоохоронних органів про правомірну поведінку громадян. Для досягнення мети були використані методи контент-аналізу, обраного для розробки концептуальної психосемантичної моделі, та метод емпіричних оцінок співробітників правоохоронних органів для виявлення ключових елементів образу «законослухняного громадянина» у правовій свідомості правоохоронців. Запропонована концептуальна модель розглядала правову свідомість як багатокомпоненту структуру, що включала когнітивний, емоційно-оцінний, ціннісно-мотиваційний та вольово-регулятивний елементи. Формування правової свідомості співробітників системи правосуддя великою мірою залежало від їхнього віку та професійного стажу (M = 6,43 у працівників зі стажем менше 5 років проти М = 6,07 у працівників зі стажем більше 5 років), а також активнісних цінностей (М = 5,74 проти М = 5,32); і це означало, що формування образу «законослухняного громадянина» у правовій свідомості співробітників правоохоронних органів було обумовлене аспектами соціальної активності та ініціативності. Гендерні відмінності були менш помітними, що дозволило зробити висновок про існування універсальних стандартів формування образу «законослухняного громадянина» в правоохоронній сфері. У правовій свідомості співробітників сегменту була також виявлена чітка диференціація між образами законослухняних, умовно засуджених та засуджених громадян. Образ «законослухняного громадянина» був визначений як еталон моральної відповідальності та нормативної поведінки, тоді як образи умовно засуджених та засуджених осіб циркулювали у правовій свідомості працівників правоохоронних органів як потенційно ресоціалізовані/здатні до соціальної активності та соціально/нормативно негативні, відповідно. Отримані результати можуть бути використані при плануванні професійної підготовки та перепідготовки працівників для зміцнення довіри суспільства до національної системи правосуддя

Використані джерела

  1. American Sociological Association. (2025). Ethics. Retrieved from https://www.asanet.org/about/ethics/.
  2. Araujo, S.D.F. (2011). Materialism’s eternal return: Recurrent patterns of materialistic explanations of mental phenomena. In A. Moreira-Almeida & F.S. Santos (Eds.), Exploring frontiers of the mind-brain relationship (pp. 3-15). New York: Springer. doi: 10.1007/978-1-4614-0647-1_1.
  3. Arsiwalla, X.D. (2024). Qualia and the formal structure of meaning. ArXiv. doi: 10.48550/arXiv.2405.01148.
  4. Bazayev, O. (2024). Legal consciousness as a philosophical and legal category: Historical and contemporary interpretations. Problems of Legality, 167, 6-24. doi: 10.21564/2414-990X.167.319129.
  5. Booth, A.R., Kauka, J., & Stephenson, A. (2024). Mind and knowledge of mind in classical Islamic philosophy. British Journal for the History of Philosophy, 32(4), 699-703. doi: 10.1080/09608788.2024.2378820.
  6. Chumak, O. (2023). Historiography and methodological foundations of research on the formation of gender consciousness Ukrainian society of the late XX-early XXI cent. European Science, 3, 49-70. doi: 10.30890/2709-2313.2023-25-00-005.
  7. Crump, T.G. (2024). An ecological understanding of wrongful convictions in the U.S. criminal justice system. Cogent Social Studies, 10(1), article number 2421342. doi: 10.1080/23311886.2024.2421342.
  8. Fedoryshyn, H. (2023). Psychosemantic representation of marriage and family relations in the perception of young people. Psychological Studies, 2, 178-185. doi: 10.32782/psych.studies/2023.2.23.
  9. Fuchs, A., Banaszak, S., Fuchs, H., & Hariharasudan, A. (2025). The consciousness equation using the fluid reality theory. The Health Spectrum, 1(3), 74-106.
  10. Harding, R., & Keeling, A. (2024). Raising relational legal consciousness through co-production research? Making law more accessible. Journal of Law and Society, 51(1), 102-117. doi: 10.1111/jols.12500.
  11. Hertogh, M. (2024). Situating legal consciousness and legal compliance: How Dutch welfare clients think and act in relation to the law. Journal of Law and Society, 51(1), 118-135. doi: 10.1111/jols.12510.
  12. Kitoshvili, N. (2023). Formation of law consciousness and forms of its deformative expression. Law and World, 9(25), 172-179. doi: 10.36475/9.1.17.
  13. Kozak-Isik, G. (2025). Relative, relational, and affective: Rethinking legal consciousness under legal pluralism. Social & Legal Studies. doi: 10.1177/09646639251379869.
  14. Kozar, Y., Krychun, Y., Stupnyk, Y., & Tkachuk, V. (2024). Special criminological measures to prevent threats or violence against law enforcement officers. Interaction and Perspective. Journal of Social Work, 14(2), 411-420. doi: 10.5281/zenodo.10909864.
  15. Liu, S.X. (2025). Relational legal consciousness in the context of hate crime laws. Social & Legal Studies. doi: 10.1177/09646639251333976.
  16. Lomaka, V., Yakoviyk, I., Bilousov, Y., & Tragniuk, O. (2024). The role of the transformation of public legal consciousness during legitimation of the European integration of Ukraine. Pakistan Journal of Criminology, 16(2), 405-418. doi: 10.62271/pjc.16.1.405.418.
  17. Martin, S. (2023). Why using “consciousness” in psychotherapy? Insight, metacognition and self-consciousness. New Ideas in Psychology, 70, article number 101015. doi: 10.1016/j.newideapsych.2023.101015.
  18. Mocombe, P.C. (2024). Theories and methods of consciousness. Biomedical Journal of Scientific & Technical Research, 54(4), 46231-46240. doi: 10.26717/BJSTR.2024.54.008594.
  19. Mukhopadhyay, A.K. (2024). Consciousness: On its source, and operations. Archives in Neurology & Neuroscience, 17(2).
  20. Naoumowa, S. (2024). “Legal consciousness” in Adam Podgorecki’s sociological theory of law. Scientific Papers of the John Paul II Catholic University of Lublin, 67(3), 85-103. doi: 10.31743/znkul.17771.
  21. Niikawa, T. (2020). A map of consciousness studies: Questions and approaches. Frontiers in Psychology, 11, article number 530152. doi: 10.3389/fpsyg.2020.530152.
  22. Osgood, C.E., Suci, G.J., & Tannenbaum, P.H. (1957). The measurement of meaning. Champaign, IL: University of Illinois Press.
  23. Pae, H. (2025). Reflective analysis on empirical theories in consciousness. Frontiers in Psychology, 16, article number 1571098. doi: 10.3389/fpsyg.2025.1571098.
  24. Romanova, A. (2024). Moral and ethical aspects of police activity. Bulletin of the National University “Lviv Polytechnic.” Series: “Legal Sciences”, 11(4(44)), 202-209. doi: 10.23939/law2024.44.202.
  25. Sahu, P.K., & Jena, A.C. (2024). Exploration of consciousness: A bridge among science, spirituality, psychology and philosophy. International Journal for Multidisciplinary Research, 6(2). doi: 10.36948/ijfmr.2024.v06i02.18118.
  26. Seisekenova, A., Bülent, S., & Yunissov, Y. (2024). Reflection of consciousness in people of the XX and XXI centuries. Trans/Form/Action, 47(3), article number e0240088. doi: 10.1590/0101-3173.2024.v47.n3.e0240088.
  27. Shvachka, V.Yu. (2019). Level of legal consciousness of the personality as a guarantee of human rights protection. Lviv: Liha Press. doi: 10.36059/978-966-397-117-9/336-357.
  28. Song, C., & Wu, M. (2025). Consciousness and reality: A comparative study of the philosophical foundations of Marx and Hegel. Global Review of Humanities, Arts, and Society, 1(1). doi: 10.63802/grhas.v1.i1.2.
  29. Spytska, L. (2024). Legal consciousness of a juvenile delinquent. SWorld Journal, 3(24-03), 104-111. doi: 10.30888/2663-5712.2024-24-00-066.
  30. Vasyuk, K. (2024). Psycho-semantic analysis of perceptions of the profession in the context of motivation for study among future psychologist. Bulletin of Vasyl Stus Donetsk National University. Psychological Sciences Series, 2(5), 5-15. doi: 10.31558/2786-8745.2024.2(5).1.
  31. Verma, R.K. (2024). Advaita, quantum physics, and the nature of consciousness: A philosophical dialogue. Preprints. doi: 10.20944/preprints202411.0897.v1.
  32. Vysochanskyi, R. (2024). Legal consciousness in Ukraine after 2022: Renewal of content and value orientations. Theory of State and Law, 3, 80-84. doi: 10.32849/2663-5313/2024.3.14.
  33. Zahrai, L., & Fedoruk, O. (2020). Psycho-semantic constructs of leadership in the consciousness of youth: Gender dimension. Psychology and Social Work, 1(51), 86-101. doi: 10.18524/2707-0409.2020.1(51).225408.

Подання статті

 
Flag Counter