Вісник Національного університету оборони України

  • Головна
  • Том 21, № 1, 2026

  • Самоконтроль і страх смерті у дружин моряків: роль сміху як регулятивного чинника

  • Отримано 19.08.2025,
  • Доопрацьовано 23.12.2025,
  • Прийнято 27.01.2026
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 21, № 1, 2026
  • копінг-стратегії; самоефективність; локус контролю; сенс життя; екзистенційна тривога
  • https://doi.org/10.33099/2617-6858-26-21-1-55-67
  • Сторінки 55-67

Актуальність дослідження зумовлена зростанням рівня екзистенційної тривоги та страху смерті в умовах глобальної нестабільності, воєнного контексту та підвищених професійних ризиків, що особливо гостро проявляється у сім’ях моряків, де дружини тривалий час перебувають у стані невизначеності та емоційного напруження. Метою дослідження було вивчення особливостей страху смерті, рівня психологічного самоконтролю та ролі сміху як ресурсу емоційної регуляції у дружин моряків. У дослідженні використано теоретичні методи аналізу, систематизації та узагальнення підходів до проблем страху смерті та самоконтролю; емпіричні методики: «Шкала самоефективності», «Шкала локус-контролю», «Ставлення до смерті», шкала тривоги Спілбергера, тест сенсожиттєвих орієнтацій, опитувальник «Страх особистої смерті» та диференційний опитувальник переживання самотності. Для обробки даних застосовано розрахунок середнього, медіани, моди та критерії Шапіро-Уїлка і Спірмена. Результати дослідження засвідчили, що загальний рівень страху смерті у більшості респонденток перебуває в межах низьких і помірних значень, що поєднується з відносно збереженим психологічним самоконтролем та високими показниками самоефективності. Виявлено підвищений рівень фонової тривожності, пов’язаний із тривалим очікуванням та невизначеністю, тоді як інтенсивний страх актуалізується у відповідь на конкретні загрозливі події. Отримані дані свідчать, що використання сміху корелює зі зниженням афективної напруги, покращенням емоційної стабільності та підвищенням здатності до саморегуляції. Сміх виконує не лише регулятивну, а й сенсотворчу функцію, сприяючи інтеграції страху смерті у ширший контекст життєвих цінностей і підтриманню психологічної стійкості. Разом із тим встановлено наявність групи підвищеного психологічного ризику, для якої характерні високі показники тривожності та знижений самоконтроль. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання результатів для розробки програм психологічної підтримки та консультування дружин моряків, спрямованих на розвиток самоконтролю, резилієнсності та адаптивних стратегій емоційної регуляції за допомогою сміхотерапії

Використані джерела

  1. Bandura, A. (1997). Self-efficacy: The exercise of control. New York: Freeman.
  2. Becker, E. (1973). The denial of death. New York: Free Press.
  3. Frankl, V. (2023). Man’s search for meaning. A psychologist in a concentration camp. Kharkiv: KSD.
  4. Ivanova, O.S. (2023). Possibilities of using laughter therapy in the prevention and correction of various stress states of the personality. (Doctoral dissertation, State Institution “Southern Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynskyi”, Odesa, Ukraine).
  5. Ivanova, O.S. (2024). Systematization and substantiation of recreational mechanisms of laughter in the personality system. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, 1(19), 17-25. doi: 10.17721/BPSY.2024.1(19).3.
  6. Jezewska, M., & Leszczynska, I. (2023). Psychosocial work strains and well-being in the process of adapting to occupational stress: Longitudinal studies of offshore rig workers. Health Psychology Report, 11(2), 89-97. doi: 10.5114/hpr/156822.
  7. Kastenbaum, R., & Moreman, C.M. (2018). Death, society, and human experience. New York: Routledge.
  8. Katolyk, H. (Ed.). (2022). The existence of fear of life and death in contemporary realities: Multimodal and multicultural aspects (theoretical and psychotherapeutic experience). Lviv: Misioner.
  9. Khodabakhshi-Koolaee, A., Falsafinejad, M.R., Zoljalali, T., & Ghazizadeh, C. (2022). Dialectical behavior therapy: Effect on emotion regulation and death anxiety in older female adults. Journal of Death and Dying, 88(3), 1218-1231. doi: 10.1177/00302228211065960.
  10. Kindred, R., Bates, G.W., & McBride, N.L. (2022). Long-term outcomes of cognitive behavioural therapy for social anxiety disorder: A meta-analysis of randomised controlled trials. Journal of Anxiety Disorders, 92, article number 102640. doi: 10.1016/j.janxdis.2022.102640.
  11. Kosenko, K.A. (2020). The state of family functioning of long-distance seafarers of different social groups and levels of psychosocial stress. Experimental and Clinical Medicine, 86(1), 31-40. doi: 10.35339/ekm.2020.86.01.05.
  12. LeDoux, J.E. (1996). The emotional brain: The mysterious underpinnings of emotional life. New York: Simon and Schuster.
  13. Martin, R.A. (2010). The psychology of humor: An integrative approach. Burlington, MA: Elsevier Academic Press. doi: 10.1016/C2016-0-03294-1.
  14. Menzies, R.E., McMullen, K., Riotto, G.D., Iliescu, S., Petrovic, B., & Remfrey, M. (2024). From dread to disorder: A meta-analysis of the impact of death anxiety on mental illness symptoms. Clinical Psychology Review, 113, article number 102490. doi: 10.1016/j.cpr.2024.102490.
  15. Movchan, M.M. (2019). Fear as a problem of human existence in the social environment. Poltava: PUET.
  16. Neimeyer, R.A., Klass, D., & Dennis, M.R. (2014). A social constructionist account of grief: Loss and the narration of meaning. Death Studies, 38(8), 485-498. doi: 10.1080/07481187.2014.913454.
  17. Pallotta, G., Battineni, G., Nittari, G., & Amenta, F. (2022). Psychological stress and mental health among seafarers. In D. Gupta, Z. Polkowski, A. Khanna, S. Bhattacharyya & O. Castillo (Eds.), Proceedings of data analytics and management. Lecture notes on data engineering and communications technologies. Singapore: Springer. doi: 10.1007/978-981-16-6289-8_1.
  18. Potapchuk, Ye., & Mishchenko, O. (2023). Stress coping strategies of women and their stress resilience under martial law in Ukraine. Psychology Travelogs, 3, 90-99. doi: 10.31891/PT-2023-3-9.
  19. Pyszczynski, T., Lockett, M., Greenberg, J., & Solomon, S. (2020). Terror management theory and the COVID-19 pandemic. Journal of Humanistic Psychology, 61(2), 173-189. doi: 10.1177/0022167820959488.
  20. Pyszczynski, T., Solomon, S, & Greenberg, J. (2015). Chapter one – thirty years of terror management theory: From genesis to revelation. Advances in Experimental Social Psychology, 52. doi: 10.1016/bs.aesp.2015.03.001.
  21. Samson, A.C., & Gross, J.J. (2012). Humor as emotion regulation: The differential consequences of negative versus positive humor. Cognition and Emotion, 26(2), 375-384. doi: 10.1080/02699931.2011.585069.
  22. Schwarzer, R. (2024). Stress, resilience, and coping resources in the context of war, terror, and migration. Current Opinion in Behavioral Sciences, 57(3), article number 101393. doi: 10.1016/j.cobeha.2024.101393.
  23. Stepura, Ye.V. (2022). Relationship of happiness and meaning of life with the fear of death. Habitus, 40, 71-76. doi: 10.32782/2663-5208.2022.40.10.
  24. Terletska, L., & Kukhar, I. (2020). Interconnection of fears, phobias, anxiety and personal self-attitude. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 1(11), 57-63. doi: 10.17721/BSP.2020.1(11).11.
  25. UNICEF. (2023). Mental Health and Psychosocial Support. Integrated Programming Promoting the Well-being of Children and their Families. Retrieved from https://www.unicef.org/ukraine/en/documents/mental-health-and-psychosocial-support-0.
  26. WMA. (2024). WMA Declaration of Helsinki – ethical principles for medical research involving human participants. Retrieved from https://www.wma.net/policies-post/wma-declaration-of-helsinki/.
  27. Wong, P.T.P. (2020). Existential positive psychology and integrative meaning therapy. International Review of Psychiatry, 32(78), 565-578. doi: 10.1080/09540261.2020.1814703.
  28. Yalom, I.D. (1980). Existential psychotherapy. La Vergne, TN: Ingram Publisher Services.

Подання статті

 
Flag Counter