Вісник Національного університету оборони України

  • Головна
  • Том 21, № 1, 2026

  • Від стигми до норми: репрезентація ментального здоров’я в Україні в умовах війни в мемах соціальної мережі Facebook

  • Отримано 08.09.2025,
  • Доопрацьовано 26.12.2025,
  • Прийнято 27.01.2026
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 21, № 1, 2026
  • меметичні цифрові практики; соціальна маргіналізація; мережева комунікація; гумор; психологічне неблагополуччя
  • https://doi.org/10.33099/2617-6858-26-21-1-129-140
  • Сторінки 129-140

У статті представлено дослідження інтернет-мемів як форми цифрового дискурсу, що відіграє важливу роль у дестигматизації проблем ментального здоров’я в умовах затяжної війни в Україні. Актуальність роботи зумовлена зростанням психологічного навантаження на населення та необхідністю пошуку неформальних, соціально прийнятних способів осмислення й вербалізації психологічного неблагополуччя. Метою статті було виявлення дестигматизуючого потенціалу мемів українськомовного сегмента соціальної мережі Facebook та характеристика комунікативних стратегій, за допомогою яких вони сприяють прийняттю й осмисленню проблем ментального здоров’я в умовах війни. Емпіричний матеріал становив корпус із 114 текстових мемів, зібраних у двох загальнодоступних Facebook-спільнотах – Psychology in memes, Meme therapy – у 2025 р. Дослідження ґрунтувалося на застосуванні рефлексивного тематичного аналізу, який дозволив ідентифікувати повторювані семантичні патерни, дискурсивні стратегії та латентні смисли в репрезентації психологічного неблагополуччя. Аналіз зосереджувався виключно на вербальному компоненті мемів. Результати дослідження показали, що меми формують соціально безпечний дискурс обговорення проблем ментального здоров’я. У його межах виокремлено такі провідні стратегії: нормалізація психологічних труднощів як складника повсякденного досвіду; іронічна та самоіронічна рефлексія симптомів; критика соціальних норм продуктивності й емоційної саморегуляції; дискурсивна легітимація звернення по психологічну допомогу без її нормативного нав’язування; формування колективної ідентифікації через інклюзивні мовні конструкції; використання гумору як механізму захисту в умовах хронічного стресу. Встановлено, що гумор не знецінює психологічні проблеми та психічні розлади, а знижує їхню символічну загрозу, послаблює процеси самостигматизації та сприяє відчуттю соціальної солідарності. Отримані результати засвідчили, що інтернет-меми в соціальних мережах виконують не лише розважальну, а й соціокультурну регулятивну функцію, підтримуючи психологічну адаптацію та стійкість спільнот в умовах тривалої суспільної кризи й обмеженого доступу до формалізованих ресурсів психологічної допомоги

Використані джерела

  1. AbouWarda, H., & Miscione, G. (2025). Understanding how discourse themes in an online mental health community on Twitter/X drive varied population-specific empowerment processes in alignment with global standards: A qualitative analysis of #BipolarClub. Journal of Medical Internet Research, 27, article number e74912. doi: 10.2196/74912.
  2. Arafat, S.M.Y., & Hossain, S. (2025). War, socio-political conflict and geopsychiatry. Geopsychiatry, 3, article number 100043. doi: 10.1016/j.geopsy.2025.100043.
  3. Battisti, F., & Dalvit, L. (2025). Humor that hurts: An exploration of jokes about black women with disabilities on TikTok in South Africa. Journalism and Media, 6(4), article number 174. doi: 10.3390/journalmedia6040174.
  4. Braun, V., & Clarke, V. (2023). Toward good practice in thematic analysis: Avoiding common problems and be(com)ing a knowing researcher. International Journal of Transgender Health, 24(1). doi: 10.1080/26895269.2022.2129597.
  5. Budenz, A., Klassen, A., Purtle, J., Yom-Tov, E., Yudell, M., & Massey, P. (2022). “If I was to post something, it would be too vulnerable:” University students and mental health disclosures on Instagram. Journal of American College Health, 70(2), 615-624. doi: 10.1080/07448481.2020.1759608.
  6. Capogrosso, C.A., Cioni, R.M., Crocamo, C., Bartoli, F., & Carrà, G. (2024). How social determinants of mental health influence clinical dimensions of mental disorders. In A. Fiorillo & S. De Giorgi (Eds.), Social determinants of mental health (pp. 19-33). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-70165-8_3.
  7. Crockett, M.A., Núñez, D., Martínez, P., Borghero, F., Campos, S., Langer, Á.I., Carrasco, J., & Martínez, V. (2025). Interventions to reduce mental health stigma in young people: A systematic review and meta-analysis. JAMA Network Open, 8(1), article number e2454730. doi: 10.1001/jamanetworkopen.2024.54730.
  8. DeAngelis, T. (2024). Fighting stigma by mental health providers toward patients. Monitor on Psychology, 55(5).
  9. Dionigi, A., Duradoni, M., & Vagnoli, L. (2023). Understanding the association between humor and emotional distress: The role of light and dark humor in predicting depression, anxiety, and stress. Europe’s Journal of Psychology, 19(4), 358-370. doi: 10.5964/ejop.10013.
  10. Dynel, M., & Poppi, F.I.M. (2023). Fidelis ad mortem: Multimodal discourses and ideologies in Black Lives Matter and Blue Lives Matter (non)humorous memes. Information, Communication & Society, 26(4), 847-873. doi: 10.1080/1369118X.2021.1993958.
  11. Elraz, H., & Remnant, J. (2026). Working against the backdrop of extreme marginalisation: Stigma and the social relational model for the setting of mental health conditions. The International Journal of Human Resource Management. doi: 10.1080/09585192.2025.2608825.
  12. Finnegan, A., & Randles, R. (2023). Prevalence of common mental health disorders in military veterans: Using primary healthcare data. BMJ Military Health, 169, 523-528. doi: 10.1136/bmjmilitary-2021-002045.
  13. Godwin, E., Davidson, B.I., Hill, T., & Joinson, A. (2025). Internet memes as stabilizers of conspiracy culture: A cognitive anthropological analysis. Social Media + Society, 11(1). doi: 10.1177/20563051241306421.
  14. Gyamfi, S., Boakye, P., Giannotti, N., & Cruz, E. (2025). Understanding the multi-faceted nature of the public stigma of mental illness: Insights and implications from a structural violence perspective. International Journal of Mental Health Nursing, 34(4), article number e70121. doi: 10.1111/inm.70121.
  15. Gyamfi, S., Forchuk, C., & Luginaah, I. (2024). Implications of the stigma of mental illness for professional knowledge development and practice: An interprofessional health education framework from structural violence perspectives. Mental Health Science, 2(4), article number e82. doi: 10.1002/mhs2.82.
  16. Hajizadeh, A., Amini, H., Heydari, M., & Rajabi, F. (2024). How to combat stigma surrounding mental health disorders: A scoping review of the experiences of different stakeholders. BMC Psychiatry, 24, article number 782. doi: 10.1186/s12888-024-06220-1.
  17. Khraban, T. (2022). Adoption of coping strategies by Ukrainian civilians in the first fifteen days after the outbreak of military conflict in 2022. Insight: The Psychological Dimensions of Society, 7, 59-74. doi: 10.32999/2663-970X/2022-7-5.
  18. Khraban, T. (2023). Humor as a resource for confronting wartime challenges. East European Journal of Psycholinguistics, 10(2), 47-61. doi: 10.29038/eejpl.2023.10.2.khr.
  19. Kucharski, A. (2023). Positive and negative aspects of employing humour in psychotherapy. Archives of Psychiatry and Psychotherapy, 25(4), 30-38. doi: 10.12740/APP/170945.
  20. Meme therapy. (n.d.). Retrieved from https://www.facebook.com/login/?next=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fgroups%2Fmemotherapy%3Flocale%3Den_EN.
  21. Merrill, S., Gardell, M., & Lindgren, S. (2024). How “the left” meme: Analyzing taboo in the Internet memes of r/DankLeft. New Media & Society, 27(7), 3950-3972. doi: 10.1177/14614448241232144.
  22. Mihăilescu, M.-G. (2024). Never mess with the “memers”: How meme creators are redefining contemporary politics. Social Media + Society, 10(4). doi: 10.1177/20563051241296256.
  23. Mora-Ríos, J., & Ortega-Ortega, M. (2021). Perceived devaluation and discrimination toward mental illness scale (PDDs): Its association with sociodemographic variables and interpersonal contact in a Mexican sample. Mental Health, 44(2), 75-82. doi: 10.17711/SM.0185-3325.2021.011.
  24. Naslund, J.A., Bondre, A., Torous, J., & Aschbrenner, K.A. (2020). Social media and mental health: Benefits, risks, and opportunities for research and practice. Journal of Technology in Behavioral Science, 5(3), 245-257. doi: 10.1007/s41347-020-00134-x.
  25. Psychology in memes. (n.d.). Retrieved from https://www.facebook.com/login/?next=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fgroups%2F761167012463199%3Flocale%3Den_EN.
  26. Shahwan, S., Goh, C.M.J., Tan, G.T.H., Ong, W.J., Chong, S.A., & Subramaniam, M. (2022). Strategies to reduce mental illness stigma: Perspectives of people with lived experience and caregivers. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(3), article number 1632. doi: 10.3390/ijerph19031632.
  27. Stangl, A.L., Earnshaw, V.A., Logie, C.H., van Brakel, W., Simbayi, C.L., Barré, I., & Dovidio, J.F. (2019). The health stigma and discrimination framework: A global, crosscutting framework to inform research, intervention development, and policy on health-related stigmas. BMC Medicine, 17(1), article number 31. doi: 10.1186/s12916-019-1271-3.
  28. Steinfeld, N., Rosenberg, H., & Mahat-Shamir, M. (2025). TikTok war humor: Social and psychological functions of humor videos by micro-influencers and ordinary users during conflict. Frontiers in Psychology, 16, article number 1637194. doi: 10.3389/fpsyg.2025.1637194.
  29. Tedla, A., Asnakew, S., Legas, G., Munie, B.M., Tareke, M., & Beka, M. (2024). Post-traumatic stress disorder among military personnel admitted at the Northwest command level three military hospital, Bahir Dar, Ethiopia, 2022: An institution-based cross-sectional study. Frontiers in Psychiatry, 15, article number 1410630. doi: 10.3389/fpsyt.2024.1410630.
  30. Tushe, M. (2025). The Impact of stigma on the quality of life in individuals with mental health disorders. Preprints. doi: 10.20944/preprints202502.2217.v1.
  31. Wagner, A., & Temmann, L.J. (2025). Memefying mental illness: A qualitative content analysis of mental illness portrayals in #Depressionmemes on Instagram. International Journal of Communication, 19, 1311-1336.
  32. Waxenbaum, E.B., & Pope, K.C. (2025). Normalizing discussions of mental health in forensic anthropology. Journal of Forensic Sciences, 71, 90-104. doi: 10.1111/1556-4029.70238.
  33. Yu, B.C.L., Chio, F.H.N., Mak, W.W.S., Corrigan, P.W., & Chan, K.K.Y. (2021). Internalization process of stigma of people with mental illness across cultures: A meta-analytic structural equation modeling approach. Clinical Psychology Review, 87, article number 102029. doi: 10.1016/j.cpr.2021.102029.
  34. Zhang, H., & Firdaus, A. (2024). What does media say about mental health: A literature review of media coverage on mental health. Journalism and Media, 5(3), 967-979. doi: 10.3390/journalmedia5030061.
  35. WMA. (2024). WMA Declaration of Helsinki – ethical principles for medical research involving human participants. Retrieved from https://www.wma.net/policies-post/wma-declaration-of-helsinki/.

Подання статті

 
Flag Counter