Вісник Національного університету оборони України

  • Головна
  • Том 21, № 2, 2026

  • Модель розвитку та зміцнення резильєнтності особистості військовослужбовця морської піхоти Збройних Сил України за допомогою копінг-стратегій

  • Отримано 04.11.2025,
  • Доопрацьовано 05.03.2026,
  • Прийнято 30.03.2026
  • Опубліковано 16.04.2026
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 21, № 2, 2026
  • життєстійкість; психологічна готовність; бойовий стрес; психічне здоров’я; повномасштабна війна
  • https://doi.org/10.33099/2617-6858-26-21-2-118-128
  • Сторінки 118-128

Актуальність роботи обумовлена необхідністю перегляду класичних парадигм збереження психічного здоров’я комбатантів у контексті радикальних змін екології бойового стресу, викликаних повномасштабною агресією Росії, масованим використанням новітніх засобів ураження та хронічним алостатичним навантаженням. Мета дослідження – емпірично дослідити трансформацію структурно-рівневих характеристик психічної резильєнтності та репертуару копінг-стратегій військовослужбовців морської піхоти Збройних Сил України під впливом високоінтенсивних бойових дій, а також розробити й теоретично та математично обґрунтувати комплексну структурно-функціональну модель оптимізації долаючої поведінки. Дослідження базувалося на чіткому методологічному дизайні і серії послідовних крос-секційних (поперечних) зрізів (2020-2024 роки). Емпіричну базу склали військовослужбовці підрозділів морської піхоти Збройних Сил України: констатувальний зріз умов позиційної війни (2020-2021, n = 115) та розширений зріз періоду повномасштабного вторгнення (2023-2024, n = 120). У дослідженні застосовано комплекс сучасних психодіагностичних методик в українських адаптаціях: «Опитувальник стилю саморегуляції поведінки» (SRQ), «Локатор Великої п’ятірки», методики діагностики копінг-стратегій E. Heim та R.S. Lazarus & S. Folkman, тест життєстійкості S.R. Maddi, шкалу резильєнтності CD-RISC-10 та шкалу оцінки духовного здоров’я SHAS. Статистична обробка (IBM SPSS Statistics) включала дисперсійний аналіз, H-критерій Краскала-Волліса, кореляційний аналіз Спірмена та множинну лінійну регресію. На матеріалі первинного зрізу (2020-2021) математично доведено, що репертуар копінг-стратегій (насамперед автономне планування та позитивна переоцінка) виступає потужним предиктором, який пояснює 54 % дисперсії загального рівня психічної резильєнтності індивіда. Натомість, порівняльний аналіз розширеного зрізу виявив зниження Інтегрального показника психічної резильєнтності під впливом повномасштабної війни. Зафіксовано зростання рівня нейротизму, виникнення феномену «когнітивного звуження» зі зниженням здатності до довгострокового автономного планування та масивний компенсаторний перехід до стратегій емоційного дистанціювання і пошуку соціальної підтримки (колективної резильєнтності). На основі ідентифікованих емпіричних дефіцитів розроблено авторську 4-блокову (цільовий, діагностичний, змістово-формувальний, результативно-критеріальний) структурно-функціональну модель розвитку резильєнтності

Використані джерела

  1. Antonovsky, A. (1979). Health, stress and coping. San Francisco, CA: Jossey-Bass.
  2. Bartone, P.T. (1999). Hardiness protects against war-related stress in army reserve forces. Consulting Psychology Journal: Practice and Research, 51(2), 72-82. doi: 10.1037/1061-4087.51.2.72.
  3. Billings, A.G., & Moos, R.H. (1984). Coping, stress, and social resources among adults with unipolar depression. Journal of Personality and Social Psychology, 46(4), 877-891. doi: 10.1037//0022-3514.46.4.877.
  4. Bocharov, M., Stasiuk, V., Osyodlo, V., Ryzhenko, T., Malanin, V., Chumachenko, D., & Chaikovsky, I. (2023). Assessment of the activities physiological cost of the defense forces officers in Ukraine using miniature ECG device. Frontiers in Cardiovascular Medicine, 10, article number 1239128. doi: 10.3389/fcvm.2023.1239128.
  5. Carver, C.S., Scheier, M.F., & Weintraub, J.K. (1989). Assessing coping strategies: A theoretically based approach. Journal of Personality and Social Psychology, 56(2), 267-283. doi: 10.1037//0022-3514.56.2.267.
  6. Chykhantsova, O., & Denchyk, A. (2024). Specific features of Ukrainian military personnel resilience and its relationship with Actual Capacities. The Global Psychotherapist, 4(2), 37-48. doi: 10.52982/lkj231.
  7. Connor, K.M., & Davidson, J.R. (2003). Development of a new resilience scale: The Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC). Depression and Anxiety, 18(2), 76-82. doi: 10.1002/da.10113.
  8. Frankl, V. (2020). Man’s search for meaning: A psychologist in a concentration camp. Kharkiv: Family Leisure Club.
  9. Heim, E. (1988). Coping and psychological adaptation: is there appropriate and inappropriate coping? Psychotherapy, Psychosomatics, Medical Psychology, 38(1), 8-18.
  10. Hobfoll, S.E. (1989). Conservation of resources. A new attempt at conceptualizing stress. The American Psychologist, 44(3), 513-524. doi: 10.1037//0003-066x.44.3.513.
  11. Hukovskyy, O., West, J.C., Morganstein, J.C., Augusterfer, E.F., Benedek, D.M., Boyko, O., Ursano, R.J., & Adler, A.B. (2024). The combat path: Sustaining mental readiness in Ukrainian soldiers. Parameters, 54(2). doi: 10.55540/0031-1723.3285.
  12. Karachevskyy, A. (2023). Mental health care for Ukrainian military personnel during the war. Psychosomatic Medicine and General Practice, 8(1). doi: 10.26766/PMGP.V8I1.416.
  13. Kokun, O. (2023). The personal growth resources of the adult population following the first months of the war in Ukraine. International Journal of Psychology, 58(5), 407-414. doi: 10.1002/ijop.12915.
  14. Kokun, O., Pischko, I., & Lozinska, N. (2022). Military personnel’s stress reactivity during pre-deployment in a war zone. Psychology, Health & Medicine, 28(8), 2341-2352. doi: 10.1080/13548506.2022.2104882.
  15. Korolyov, D.K. (2019). Psychological assessment of personnel. Kyiv: H.S. Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine.
  16. Kovalenko, J. (2024). Surviving the atrocity: A study of resilience and coping behaviour among Ukrainians during the Russo-Ukrainian war. Journal of Health Psychology, 29(14), 1688-1703. doi: 10.1177/13591053241274464.
  17. Lazarus, R.S., & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal, and coping. New York, NY: Springer Publishing Company.
  18. Lazorko, O. (2021). Adaptation of the Ukrainian version of the Spiritual Health Assessment Scale (SHAS). Psychological Prospects Journal, 38, 150-162. doi: 10.29038/2227-1376-2021-38-150-162.
  19. Maddi, S.R. (2002). The story of hardiness: Twenty years of theorizing, research, and practice. Consulting Psychology Journal: Practice and Research, 54(3), 173-185. doi: 10.1037/1061-4087.54.3.173.
  20. Makarchuk, N., Tamarin, S., Miloradova, N., Dotsenko, V., & Lobanov, S. (2024). Development of psychological support programs for military personnel considering combat experience (Ukrainian case). Health, Science and Technology, 4, article number 542. doi: 10.56294/saludcyt2024.542.
  21. Oviedo, L., Seryczyńska, B., Torralba, J., Roszak, P., Del Angel, J., Vyshynska, O., Muzychuk, I., & Churpita, S. (2022). Coping and resilience strategies among Ukraine war refugees. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(20), article number 13094. doi: 10.3390/ijerph192013094.
  22. Parker, J.D.A., & Endler, N.S. (1992). Coping with coping assessment: A critical review. European Journal of Personality, 6(5), 321-344. doi: 10.1002/per.2410060502.
  23. Richardson, G.E., Neiger, B.L., Jensen, S., & Kumpfer, K.L. (1990). The resiliency model. Health Education, 21(6), 33-39. doi: 10.1080/00970050.1990.10614589.
  24. Rodina, N.V., Dotsenko, O., Kernas, A.V., Pereviazko, L.P., & Vornikova, L.K. (2022). Developing a scale for assessing coping behavior in situations of danger. Journal of Ophthalmology (Ukraine), 3, 65-73. doi: 10.31288/oftalmolzh202236573.
  25. Southwick, S.M., & Charney, D.S. (2018). Resilience: The science of mastering life’s greatest challenges (2nd ed.). Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/9781108349246.
  26. Stasiuk, V.V., & Seheida, R. (2025). The impact of combat stress factors on the psychological readiness of the Air Assault Forces of the Armed Forces of Ukraine. Bulletin of the Academy of Labor Social Relations and Tourism, 5. doi: 10.54929/3041-2390-2025-05-02-06.
  27. WMA. (2024). WMA Declaration of Helsinki – ethical principles for medical research involving human participants. Retrieved from https://www.wma.net/policies-post/wma-declaration-of-helsinki/.
  28. Yatsiuk, M.V. (2023). Psychology of personality self-regulation. Vinnytsia: Municipal Higher Education Institution «Vinnytsia Academy of Continuing Education».
  29. Zueger, R., Niederhauser, M., Utzinger, C., Annen, H., & Ehlert, U. (2023). Effects of resilience training on mental, emotional, and physical stress outcomes in military officer cadets. Military Psychology, 35(6), 566-576. doi: 10.1080/08995605.2022.2139948.

Подання статті

 
Flag Counter