Вісник Національного університету оборони України

Стаття присвячена розробці трихотомічної просторово-мнестичної моделі девіантної поведінки в контексті асоціативності пам’яті. Теоретичною основою дослідження виступило уявлення про феноменологічний простір як первинну матрицю свідомості, в якій мислення, пам’ять і поведінка організовуються топологічно. Простір розглядався не як фізична даність, а як структуроване поле переживання, що формується у взаємодії сприйняття і психічних функцій. Особлива увага приділялася асоціативності пам’яті як здатності здійснювати переходи між елементами досвіду, забезпечуючи смислову зв’язність свідомості. Актуальність дослідження обумовлена зростанням інтересу до проблеми когнітивних карт і просторової організації пам’яті в сучасній науці. Мета дослідження – теоретично та емпірично обґрунтувати існування кореляції між асоціативністю пам’яті, топологічними характеристиками феноменологічного простору та формами девіантної поведінки. Методологія включала феноменологічний аналіз, теоретичне моделювання та емпіричне дослідження. Емпіричний етап реалізовано із застосуванням Word Association Test. Розроблено процедуру операціоналізації топологічних характеристик простору на основі асоціативних показників (індекси безперервності, протяжності, структурованості, тривимірності та нескінченності). Результати дослідження показали, що у більшості респондентів домінують помірні значення безперервності та структурованості феноменологічного простору при відносно високій протяжності та середньому рівні його відкритості. Виявлено, що варіативність асоціативних переходів відображає ступінь організованості ментального простору і може бути пов’язана з регуляторними механізмами поведінки. На основі аналізу топологічних параметрів і характеру асоціативних зв’язків запропоновано типологію потенційних девіантних проявів. Виділено чотири типи девіації: ситуативну, що пов’язана з локальними порушеннями безперервності; ціннісно-екзистенційну, зумовлену зниженням структурованості смислового простору; циклічну, що виникає внаслідок повторюваних асоціативних траєкторій; та інтелектуально-символічну, яка проявляється у надмірній абстрактності та розширенні асоціативного простору. Отримані результати свідчать про можливість використання топологічних характеристик феноменологічного простору як індикаторів когнітивних передумов девіантної поведінки. Практична цінність роботи полягає в можливості використання запропонованої моделі для діагностики та прогнозування девіантних форм поведінки у психологічній практиці, а також у дослідженнях когнітивної психології, психотерапії та поведінкових наук

Використані джерела