Вісник Національного університету оборони України

  • Головна
  • Том 21, № 2, 2026

  • Психологічні наслідки бойового стресу у військовослужбовців: зв’язок із самоефективністю

  • Отримано 11.11.2025,
  • Доопрацьовано 25.02.2026,
  • Прийнято 30.03.2026
  • Опубліковано 16.04.2026
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 21, № 2, 2026
  • виснаження; втома; посттравматичні прояви; самоефективність; соматичні симптоми
  • https://doi.org/10.33099/2617-6858-26-21-2-27-38
  • Сторінки 27-38

Актуальність дослідження визначена необхідністю аналізу посттравматичних порушень та їх взаємозв’язку з самоефективністю, враховуючи суперечливі підходи у наукових дослідженнях і обмежену кількість даних серед військовослужбовців, які виконують бойові завдання. Метою дослідження було визначення рівня психологічних наслідків стресу війни у військовослужбовців, встановлення взаємозв’язків між різними симптомами та наслідками стресового впливу, а також аналіз їх зв’язку з показниками самоефективності. Для проведення дослідження було застосовано психодіагностичні методики, які дозволили оцінити інтенсивність прояву симптомів гострого стресового розладу: National Stressful Events Survey Acute Stress Disorder Short Scale – NSESSS; посттравматичного стресового розладу: Primary Care PTSD Screen for DSM-5 – PC-PTSD-5, The Short Screening Scale for DSM – IV PTSD; втоми: Fatigue Assessment Scale – FAS; психосоматичних порушень: Patient Health Questionnaire-15 – PHQ-15, Giessen Complaint List – GBB-24, зокрема серцевих та шлункових скарг, болю у різних частинах тіла та психосоматичного виснаження. Дослідження самоефективності здійснювалося за допомогою методик: General Self-Efficacy scale – GSEF і Allgemeine Selbstwirksamkeit Kurzskala – ASKU. Результати дослідження засвідчили наявність одночасно помірної вираженості гострого стресу, суттєвої частки позитивного скринінгу посттравматичного стресового розладу, підвищеної втоми і помітного соматичного тягаря (особливо за компонентами «біль» та «виснаження»). У більшої частини вибірки зафіксовано середні та високі значення за шкалою самоефективності. Регресійний аналіз довів, що соматичні прояви визначаються поєднанням віку та стрес-травмівного навантаження, тоді як втома переважно зумовлена саме стрес-травмівними чинниками та частково пом’якшується поведінковою самоефективністю. Практична цінність результатів полягає у можливості їх впровадження для своєчасного моніторингу щодо виявлення військовослужбовців з критичними показниками психотравматизації і надання їм необхідної своєчасної допомоги; розробки програм психологічного відновлення і реабілітації військовослужбовців, де пріоритетним напрямом є корекція наслідків травмівного стресу як ключового чинника соматизації, а розвиток поведінкової самоефективності виступає додатковим ресурсом зміцнення їхньої психофізіологічної стійкості

Використані джерела

  1. Afari, N., Ahumada, S.M., Wright, L.J., Mostoufi, S., Golnari, G., Reis, V., & Lines, C.T. (2014). Psychological trauma and functional somatic syndromes: A systematic review and meta-analysis. Psychosomatic Medicine, 76(1), 2-11. doi: 10.1097/PSY.0000000000000010.
  2. Akerblom, S., Perrin, S., Rivano Fischer, M., & Westergren, R. (2017). The impact of PTSD on functioning in patients seeking treatment for chronic pain and validation of the Posttraumatic Diagnostic Scale. International Journal of Behavioral Medicine, 24(2), 249-259. doi: 10.1007/s12529-017-9641-8.
  3. Astill Wright, L., Roberts, N.P., Barawi, K., Simon, N., Zammit, S., McElroy, E., & Bisson, J.I. (2020). Disturbed sleep connects symptoms of posttraumatic stress disorder and somatization: A network analysis approach. Journal of Traumatic Stress, 34(2), 290-301. doi: 10.1002/jts.22619.
  4. Beierlein, C., Kemper, C.J., Kovaleva, A., & Rammstedt, B. (2013). Short scale for measuring general self-efficacy beliefs (ASKU). Methods, Data, Analyses, 7(2), 251-278. doi: 10.6102/zis35.
  5. Benight, C.C., Shoji, K., Yeager, C.M., Weisman, P., & Boult, T.E. (2018). Predicting change in posttraumatic distress through change in coping self-efficacy after using the My Trauma Recovery eHealth intervention: Laboratory investigation. JMIR Mental Health, 5(4), 103-109. doi: 10.2196/10309.
  6. Bereziuk, O.R. (2024). Clinical significance of the psychopathological phenomenon of self-inferiority in the formation and course of post-traumatic stress disorder. (Doctoral dissertation, Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine).
  7. Blase, K., Vermetten, E., Lehrer, P., & Gevirtz, R. (2021). Neurophysiological approach by self-control of your stress-related autonomic nervous system with depression, stress and anxiety patients. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(7), article number 3329. doi: 10.3390/ijerph18073329.
  8. Bosmans, M.W.G., & van der Velden, P.G. (2015). Longitudinal interplay between posttraumatic stress symptoms and coping self-efficacy: A four-wave prospective study. Social Science & Medicine, 134, 23-29. doi: 10.1016/j.socscimed.2015.04.007.
  9. Breslau, N., Peterson, E.L., Kessler, R.C., & Schultz, L.R. (1999). Short screening scale for DSM-IV posttraumatic stress disorder. American Journal of Psychiatry, 156(6), 908-911. doi: 10.1176/ajp.156.6.908.
  10. Bryant, R.A., Creamer, M., O’Donnell, M., Silove, D., & McFarlane, A.C. (2012). The capacity of acute stress disorder to predict posttraumatic psychiatric disorders. Journal of Psychiatric Research, 46(2), 168-173. doi: 10.1016/j.jpsychires.2011.10.007.
  11. Eglinton, R., & Chung, M.C. (2011). The relationship between posttraumatic stress disorder, illness cognitions, defence styles, fatigue severity and psychological well-being in chronic fatigue syndrome. Psychiatry Research, 188(2), 245-252. doi: 10.1016/j.psychres.2011.04.012.
  12. Eslami, B., Di Rosa, M., Barros, H., Torres-Gonzalez, F., Stankunas, M., Ioannidi-Kapolou, E., Lindert, J., Soares, J.J.F., Lamura, G., & Melchiorre, M.G. (2019). Lifetime abuse and somatic symptoms among older women and men in Europe. PLoS ONE, 14(8), article number e0220741. doi: 10.1371/journal.pone.0220741.
  13. Ghafoori, B., Triliva, S., Chrysikopoulou, P., & Vavvos, A. (2024). Resilience, coping self-efficacy, and posttraumatic stress symptoms among healthcare workers who work with refugees and asylum seekers in Greece. Behavioral Sciences, 14(6), article number 509. doi: 10.3390/bs14060509.
  14. Gilbar, O. (2025). Acute Stress Symptoms-Adult Scale/National Stressful Events Survey Short Scale (NSESSS): Assessing the immediate aftermath of the October 7 attacks on an internally displaced population. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 17(7), 1544-1547. doi: 10.1037/tra0001866.
  15. Goreis, A., Felnhofer, A., Kafka, J.X., Probst, T., & Kothgassner, O.D. (2020). Efficacy of self-management smartphone-based apps for post-traumatic stress disorder symptoms: A systematic review and meta-analysis. Frontiers in Neuroscience, 14, article number 3. doi: 10.3389/fnins.2020.00003.
  16. Hanaba, S.O., & Pavlenko, V.A. (2024). Increasing the level of self-efficacy of combatants in the processes of social adaptation. In Modern trends in the development of psychology and pedagogy: Materials of the International scientific and practical conference (pp. 170-173). Khmelnytskyi: National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi.
  17. Hoge, C.W., Terhakopian, A., Castro, C.A., Messer, S.C., & Engel, C.C. (2007). Association of posttraumatic stress disorder with somatic symptoms, health care visits, and absenteeism among Iraq War veterans. American Journal of Psychiatry, 164(1), 150-153. doi: 10.1176/ajp.2007.164.1.150.
  18. Jensen, P.R., & Simpson, D. (2014). A qualitative analysis of the experience and impact of killing in hand-to-hand combat. Journal of Trauma Stress, 27(4), 468-473. doi: 10.1002/jts.21938.
  19. Jian, Y., Hu, T., Zong, Y., & Tang, W. (2022). Relationship between post-traumatic disorder and posttraumatic growth in COVID-19 home-confined adolescents: The moderating role of self-efficacy. Current Psychology, 42, 17444-17453. doi: 10.1007/s12144-021-02515-8.
  20. Kokun, O.M., Lozinska, N.S., Pishko, I.O., & Oliinyk, V.O. (2025). Diagnostics of psychological changes in military personnel in war conditions: A manual. Kyiv, Ukraine: 7BC.
  21. Kredentser, O. (2023). Work self-efficacy and its role in promoting psychological health of the staff of educational organizations in the conditions of war and post-war revival: A theoretical analysis of the problem. Organizational Psychology. Economic Psychology, 29(2-3), 52-64. doi: 10.31108/2.2023.2.29.5.
  22. Kroenke, K., Spitzer, R.L., & Williams, J.B. (2002). The PHQ-15: Validity of a new measure for evaluating the severity of somatic symptoms. Psychosomatic Medicine, 64(2), 258-266. doi: 10.1097/00006842-200203000-00008.
  23. Michielsen, H.J., De Vries, J., & Van Heck, G.L. (2003). Psychometric qualities of a brief self-rated fatigue measure: The Fatigue Assessment Scale. Journal of Psychosomatic Research, 54(4), 345-352. doi: 10.1016/s0022-3999(02)00392-6.
  24. Murphy, J.W., Shotwell-Tabke, C., Smith, D.L., Valdespino-Hayden, Z., Patton, E., Pridgen, S., & Held, P. (2025). Evaluating self-efficacy as a treatment mechanism during an intensive treatment program for posttraumatic stress disorder. Psychological Trauma, 17(6), 1192-1201. doi: 10.1037/tra0001836.
  25. Nygaard, E., Hussain, A., Siqveland, J., & Heir, T. (2016). General self-efficacy and posttraumatic stress after a natural disaster: A longitudinal study. BMC Psychology, 4, article number 15. doi: 10.1186/s40359-016-0119-2.
  26. Nygaard, E., Johansen, V.A., Siqveland, J., Hussain, A., & Heir, T. (2017). Longitudinal relationship between self-efficacy and posttraumatic stress symptoms 8 years after a violent assault: An autoregressive cross-lagged model. Frontiers in Psychology, 8, article number 913. doi: 10.3389/fpsyg.2017.00913.
  27. Prins, A., et al. (2016). The primary care PTSD screen for DSM-5 (PC-PTSD-5): Development and evaluation within a veteran primary care sample. Journal of General Internal Medicine, 31(10), 1206-1211. doi: 10.1007/s11606-016-3703-5.
  28. Schwarzer, R., & Jerusalem, M. (1995). General Self-Efficacy Scale (GSE). APA PsycTests. doi: 10.1037/t00393-000
  29. Stanisławska-Kubiak, М., Stelcer, В., Wojciechowska, J., Kułacz, К., Szybowicz, U., & Mojs, Е. (2023). Psychosomatic symptoms associated with traumatic events experienced in medical students. International Journal of Occupational Medicine and Environmental Health, 36(5). doi: 10.13075/ijomeh.1896.02078.
  30. Turban, V.V., et al. (2025). Psychological assistance in the actualization of post-traumatic growth of combatant servicemen: A practical guide. Kyiv: G.S. Kostyuk Institute of Psychology of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine.
  31. World Medical Association. (2024). Declaration of Helsinki – ethical principles for medical research involving human subjects. Retrieved from https://www.wma.net/policies-post/wma-declaration-of-helsinki.
  32. Zerach, G. (2024). Posttraumatic growth among Israeli female combat veterans: The mediating roles of posttraumatic stress symptoms and self-efficacy. Stress and Health, 40(5), article number 3486. doi: 10.1002/smi.3486.

Подання статті

 
Flag Counter