Вісник Національного університету оборони України

  • Головна
  • Том 21, № 2, 2026

  • Релігійність і копінг-стратегії як детермінанти психологічної стійкості комбатантів: порівняльна модель адаптації

  • Отримано 26.10.2025,
  • Доопрацьовано 28.02.2026,
  • Прийнято 30.03.2026
  • Опубліковано 16.04.2026
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 21, № 2, 2026
  • позитивна переоцінка; прийняття; моральна травма; соціальна підтримка; капеланство; бойовий стрес
  • https://doi.org/10.33099/2617-6858-26-21-2-39-52
  • Сторінки 39-52

У статті представлено результати емпіричного дослідження ролі релігійності та копінг-стратегій у формуванні психологічної стійкості військовослужбовців – учасників бойових дій. Актуальність зумовлена необхідністю пошуку ефективних психологічних ресурсів адаптації особового складу в умовах тривалого бойового стресу. Метою роботи було дослідження структури предикторів психологічної стійкості військовослужбовців із різним типом світоглядної ідентифікації та визначення ролі релігійності й копінг-стратегій у процесі адаптації до екстремальних умов. У дослідженні взяли участь 106 військовослужбовців Збройних Сил України – учасників бойових дій, які були розподілені на дві групи за типом світоглядної орієнтації: релігійно-центровані та позарелігійні комбатанти. Для збору емпіричних даних використано тест індивідуальної релігійності Ю.В. Щербатих, опитувальник бойового стресу О.А. Блінова та методику COPE. Обробка результатів здійснювалася із застосуванням кореляційного та множинного регресійного аналізу. Отримані дані засвідчили стабільність світоглядних установок військовослужбовців та відсутність статистично значущих відмінностей у рівнях бойового стресу між віруючими і позарелігійними комбатантами. Водночас виявлено суттєві відмінності у структурі копінг-стратегій. У позарелігійних військовослужбовців провідну роль відіграють раціонально-інструментальні механізми подолання стресу, насамперед «активне подолання» та «планування». У релігійно-центрованих комбатантів домінують стратегії: «позитивна переоцінка», «прийняття» ситуації та «пошук емоційно-соціальної підтримки». Результати дослідження засвідчили існування двох різних структур психологічної стійкості комбатантів, які формуються залежно від їхньої світоглядної орієнтації. Для позарелігійних комбатантів характерна раціонально-інструментальна модель подолання бойового стресу, тоді як для релігійно-центрованих – екзистенційно-соціальна модель психологічної адаптації. Встановлено, що релігійність не виступає прямим чинником зниження бойового стресу, але опосередковано впливає на вибір адаптивних копінг-стратегій та способи інтерпретації травматичного досвіду. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів для розробки диференційованих підходів до психологічного супроводу військовослужбовців із різною світоглядною орієнтацією та вдосконалення взаємодії військових психологів і капеланів у системі підтримки психологічної стійкості особового складу

Використані джерела

  1. Adams, H., Kleider-Offutt, H.M., Bell, D., & Washburn, D.A. (2017). The effects of prayer on attention resource availability and attention bias. Religion, Brain & Behavior, 7(2), 117-133. doi: 10.1080/2153599X.2016.1214144.
  2. Allport, G.W., & Ross, M.J. (1967). Personal religious orientation and prejudice. Journal of Personality and Social Psychology, 5(4), 432-443. doi: 10.1037/h0021212.
  3. Blinov, O.A. (2020). Psychology of combat stress. (Doctoral dissertation, G.S. Kostyuk Institute of Psychology of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine).
  4. Currier, J.M., Drescher, K.D., & Nieuwsma, J. (Eds.). (2021). Addressing moral injury in clinical practice. Washington, DC: American Psychological Association. doi: 10.1037/0000204-000.
  5. Dolcos, F., Hohl, K., Hu, Y., & Dolcos, S. (2021). Religiosity and resilience: Cognitive reappraisal and coping self-efficacy mediate the link between religious coping and well-being. Journal of Religion and Health, 60(4), 2892-2905. doi: 10.1007/s10943-020-01160-y.
  6. Frankl, V.E. (1969). The will to meaning: Foundations and applications of logotherapy. New York: New American Library.
  7. Hobfoll, S.E. (1998). Stress, culture, and community: The psychology and philosophy of stress. New York: Plenum. doi:10.1007/978-1-4899-0115-6.
  8. Horning, S.M., Davis, H.P., Stirrat, M., & Cornwell, R.E. (2011). Atheistic, agnostic, and religious older adults on well-being and coping behaviors. Journal of Aging Studies, 25(2), 177-188. doi: 10.1016/j.jaging.2010.08.022.
  9. Jablonska, M.R. (2022). Online social behaviors in the context of religiosity: A neural-networks-supported approach to theists and atheists. Religions, 13(11), article number 1021. doi:10.3390/rel13111021.
  10. Koenig, H.G., & Al-Zaben, F.N. (2020). Moral injury from war and other severe trauma. Asia-pasific Psychiatry, 12(2), article number e12378. doi: 10.1111/appy.12378.
  11. Kokun, O.M., Klochkov, V.V., Moroz, V.M., Pishko I.O., & Lozinska, N.S. (2022). Ensuring psychological resilience of service members in combat conditions. Kyiv: Phoenix.
  12. Kovalenko, Yu.V. (2020). Ethno-religious identity of young people as a factor of coping behavior. Kyiv: G.S. Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine.
  13. Kravchuk, S.L. (2025). Positive religious coping as predictor of posttraumatic growth of veteran volunteers of the Russian-Ukrainian war. Habitus, 46, 217-221. doi: 10.32782/2663-5208.2023.46.35.
  14. Kübler-Ross, E. (1969). On death and dying. New York, NY: Macmillan.
  15. Kyrylenko, T., & Horbyk, I. (2024). Pastoral work of a military chaplain in the Armed Forces of Ukraine as psychological support for a serviceman: Content and features. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 2(20), 51-55. doi: 10.17721/BPSY.2024.2(20).8.
  16. Linehan, M.M. (2014). DBT Skills Training Manual (2nd ed.). New York, NY: Guilford Press.
  17. Niewiadomska, I., Jurek, K., Chwaszcz, J., Wośko, P., & Korżyńska-Piętas, M. (2021). Personal resources and spiritual change among participants’ hostilities in Ukraine: The mediating role of posttraumatic stress disorder and turn to religion. Religions, 12(3), article number 182. doi: 10.3390/rel12030182.
  18. Pargament, K.I. (2011). Spiritually integrated psychotherapy: Understanding and addressing the sacred. New York, NY: Guilford Press.
  19. Park, C.L. (2022). Meaning making following trauma. Frontiers in Psychology, 13, article number 844891. doi: 10.3389/fpsyg.2022.844891.
  20. Pazer, S. (2024). The impact of spiritual practices on neurocognitive development: A quantitative study. International Journal of Progressive Research in Engineering Management and Science, 4(10), 324-329. doi: 10.58257/IJPREMS36224.
  21. Prati, G. (2025). Religious service attendance and common mental disorders and well-being: Causal effects based on a longitudinal marginal structural model approach. Psychology of Religion and Spirituality, 18(1), 53-60. doi: 10.1037/rel0000581.
  22. Prieto, J.M., & Altungy, P. (2021). Religions with or without sense of humor. A Psychological Perspective Religions, 12(12), article number 1093. doi: 10.3390/rel12121093.
  23. Prykhodko, I., Matsehora, Y., Bielai, S., Hunbin, K., & Kalashchenko, S. (2019). Classification of coping strategies influencing mental health of military personnel having different combat experience. Georgian Medical News, 12(297), 130-135.
  24. Prykhodko, I., Matsegora, Y., Kolesnichenko, O., Voloshko, S., Vintoniak, V., & Vasyukova, N. (2024). Combat stress in military personnel: Theory, genesis, prevention, and control. Romanian Journal of Military Medicine, 127(1), 15-24. doi:10.55453/rjmm.2024.127.1.3.
  25. Ra, Y.-A., & Shin, K. (2025). An investigation into academic stress and coping strategies of South Korean third culture kid (TCK) college students. Behavioral Sciences, 15(3), article number 316. doi: 10.3390/bs15030316.
  26. Southwick, S.M., & Charney, D.S. (2012). Resilience: The science of mastering life’s greatest challenges. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/CBO9781139013857.
  27. Tytarenko, T. (2025). Parameters of self-healing subcultural life-making in wartime conditions. Scientific Studios on Social and Political Psychology, 31(1), 25-32. doi: 10.61727/sssppj/1.2025.25.
  28. VanderWeele, T.J., et al. (2025). The global flourishing study: Study profile and initial results on flourishing. Nature Mental Health, 3(6), 636-653. doi: 10.31219/osf.io/uag5b_v1.
  29. World Medical Association. (2024). Declaration of Helsinki – ethical principles for medical research involving human subjects. Retrieved from https://www.wma.net/policies-post/wma-declaration-of-helsinki.
  30. Zuckerman, P. (2016). Living the secular life: New answers to old questions. New York, NY: Penguin Books.

Подання статті

 
Flag Counter