Вісник Національного університету оборони України

  • Головна
  • Том 21, № 3, 2026

  • Баланс сумлінності та відкритості до досвіду в підготовці офіцерів оперативного рівня: емпіричне дослідження

  • Отримано 12.01.2026,
  • Доопрацьовано 08.05.2026,
  • Прийнято 12.06.2026
  • Опубліковано 24.06.2026
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 21, № 3, 2026
  • військове лідерство; когнітивна гнучкість; нормативна саморегуляція; управлінська поведінка; адаптивність; професійна військова освіта
  • https://doi.org/10.33099/2617-6858-26-21-3-101-110
  • Сторінки 101-110

Актуальність дослідження зумовлена потребою уточнення ролі особистісних характеристик офіцерів у забезпеченні ефективного військового управління в умовах складного, динамічного та невизначеного операційного середовища. Метою дослідження було виявлення особливостей співвідношення сумлінності та відкритості до досвіду в особистісному профілі офіцерів, які проходять підготовку для здобуття оперативного рівня військової освіти, а також обґрунтування психолого-педагогічних підходів до формування балансу між нормативною саморегуляцією та когнітивною гнучкістю у системі професійної військової освіти. У дослідженні застосовано психометричний підхід на основі п’ятифакторної моделі особистості (Big Five). Емпіричні дані отримано за допомогою опитувальника Big Five Inventory-2 (BFI-2), реалізованого на платформі «Я-Психолог». До статистичного аналізу включено 424 валідні профілі офіцерів. Для обробки даних використано методи описової статистики, зокрема обчислення середніх значень і стандартних відхилень. Для перевірки статистичної значущості відмінностей між показниками сумлінності та відкритості до досвіду застосовано t-критерій Стьюдента. Результати засвідчили, що в досліджуваній вибірці найбільш вираженою рисою була сумлінність (M = 3,92; SD = 0,417), яка проявляється насамперед через організованість (M = 4,07), а також продуктивність і відповідальність (M = 3,84). Відкритість до досвіду мала помірний рівень вираженості (M = 3,60; SD = 0,521) і переважно когнітивний характер, що підтверджується вищими показниками творчої уяви (M = 3,77) та інтелектуальної допитливості (M = 3,74) порівняно з естетичною чутливістю (M = 3,29). Статистичний аналіз підтвердив значущу різницю між показниками сумлінності та відкритості до досвіду (t = 9,88; p < 0,001), а розмір ефекту Cohen’s d ≈ 0,68 свідчить про практичну релевантність цієї відмінності. Отримані дані дають підстави інтерпретувати особистісний профіль офіцерів як такий, у якому переважає регулятивно-нормативний компонент, водночас зберігається потенціал для розвитку адаптивності, альтернативного аналізу й інноваційного мислення. Практичне значення результатів полягає в обґрунтуванні доцільності посилення в системі професійної військової освіти методів проблемно-орієнтованого навчання, сценарного моделювання та «червоних команд»

Використані джерела

  1. Bekesiene, S. (2023). Impact of personality on cadet academic and military performance within mediating role of self-efficacy. Frontiers in Psychology, 14, article number 1266236. doi: 10.3389/fpsyg.2023.1266236.
  2. Bobdey, S., Narayan, S., Ilankumaran, M., & Pawar, A.A. (2021). Association of personality traits with performance in military training. Medical Journal Armed Forces India, 77(4), 431-436. doi: 10.1016/j.mjafi.2020.12.022.
  3. Bonini, A., Panari, C., Caricati, L., & Mariani, M.G. (2024). The relationship between leadership and adaptive performance: A systematic review and meta-analysis. PLOS One, 19(10), article number e0304720. doi: 10.1371/journal.pone.0304720.
  4. Dean, M.A., Conte, J.M., & Blankenhorn, T.K. (2006). Examination of the predictive validity of Big Five personality dimensions across training performance criteria. Personality and Individual Differences, 41(7), 1229-1239. doi: 10.1016/j.paid.2006.04.020.
  5. Denissen, J.J.A., Geenen, R., Soto, C.J., John, O.P., & van Aken, M.A.G. (2020). The Big Five Inventory – 2: Replication of its factor structure, reliability, and validity in a Dutch sample. Journal of Personality Assessment, 102(3), 309-324. doi: 10.1080/00223891.2018.1539004.
  6. DeYoung, C.G. (2015). Cybernetic Big Five theory. Journal of Research in Personality, 56, 33-58. doi: 10.1016/j.jrp.2014.07.004.
  7. Field, A. (2018). Discovering statistics using IBM SPSS statistics (5th ed.). Newbury Park: SAGE Publications.
  8. Gibson, C.B., & Birkinshaw, J. (2004). The antecedents, consequences, and mediating role of organizational ambidexterity. Academy of Management Journal, 47(2), 209-226. doi: 10.2307/20159573.
  9. ICC/ESOMAR International Code on Market, Opinion and Social Research and Data Analytics. (2025). Retrieved from https://standards.esomar.org/resources/international-codes.
  10. Javalagi, A.A., Newman, D.A., & Li, M. (2024). Personality and leadership: Meta-analytic review of cross-cultural moderation, behavioral mediation, and honesty-humility. Journal of Applied Psychology, 109(9), 1489-1511. doi: 10.1037/apl0001182.
  11. Mammadov, S. (2022). Big Five personality traits and academic performance: A meta-analysis. Journal of Personality, 90(2), 222-255. doi: 10.1111/jopy.12663.
  12. McCrae, R.R., & Costa, P.T. (2008). The five-factor theory of personality. In O.P. John, R.W. Robins & L.A. Pervin (Eds.), Handbook of personality: Theory and research (3rd ed.; pp. 159-181). New York: The Guilford Press.
  13. Österberg, J., Jonsson, E., & Börjesson, M. (2024). Views on an officer career: The relationship between personality, leadership expectations and perceived qualities. Current Issues in Personality Psychology, 12(1), 51-59. doi: 10.5114/cipp/174517.
  14. Panait, C. (2025). Personality profile of high-performing leaders: A BFI-2 analysis. Bulletin of “Carol I” National Defence University, 13(4), 194-205. doi: 10.53477/2284-9378-24-58.
  15. Park, M., Kim, S., & Choi, Y. (2021). Effects of personality traits and team context on individual innovative behavior: Exploration and exploitation. Sustainability, 14(1), article number 306. doi: 10.3390/su14010306.
  16. Sekel, N.M., et al. (2023). Military tactical adaptive decision making during simulated military operational stress is influenced by personality, resilience, aerobic fitness, and neurocognitive function. Frontiers in Psychology, 14, article number 1102425. doi: 10.3389/fpsyg.2023.1102425.
  17. Šimanauskienė, V., Giedraitytė, V., & Navickienė, O. (2021). The role of military leadership in shaping innovative personnel behaviour: The case of the Lithuanian Armed Forces. Sustainability, 13(16), article number 9283. doi: 10.3390/su13169283.
  18. Soto, C.J., & John, O.P. (2017). The next Big Five Inventory (BFI-2): Developing and assessing a hierarchical model with 15 facets. Journal of Personality and Social Psychology, 113(1), 117-143. doi: 10.1037/pspp0000096.
  19. Teixeira, J., Pais, L., Rebelo dos Santos, N., & de Sousa, B. (2024). Empowering leadership in the military: Pros and cons. Merits, 4(4), 346-369. doi: 10.3390/merits4040026.
  20. Vitchenko, A., Zelnytskyi, A., Mozalov, V., Nekhaienko, S., & Rybchuk, O. (2024). Andragogical determinants of officer-leader’s professionalization in lifelong learning. Scientific Herald of Uzhhorod University. Series Physics, 55, 2540-2548. doi: 10.54919/physics/55.2024.254at0.
  21. Zhu, H., Jia, F., Zhang, Y., & Wang, R. (2025). The relationship between the Big Five personality model and innovation behavior: A three-level meta-analysis. Behavioral Sciences, 15(9), article number 1143. doi: 10.3390/bs15091143.

Подання статті

 
Flag Counter