Вісник Національного університету оборони України

  • Головна
  • Том 21, № 3, 2026

  • Феноменологічна психодіагностика та тестологія: переваги та недоліки методів в умовах війни

  • Отримано 02.02.2026,
  • Доопрацьовано 13.05.2026,
  • Прийнято 12.06.2026
  • Опубліковано 24.06.2026
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 21, № 3, 2026
  • інтерпретація; клієнт-центрований підхід; психологічне оцінювання; психотравма; кількісні методи
  • https://doi.org/10.33099/2617-6858-26-21-3-32-41
  • Сторінки 32-41

Актуальність теми зумовлена зростанням потреби у якісному психодіагностичному супроводі військовослужбовців та ветеранів, які пережили бойові дії та пов’язані з ними психотравмуючі події. Метою дослідження було здійснення порівняльного аналізу феноменологічного та тестологічного підходів, визначення їх переваг, обмежень і можливостей інтеграції у практиці психологічної допомоги. Використано теоретико-методологічний, системний, порівняльний та SWOT-аналіз. Проаналізовано специфіку якісних і кількісних методів оцінювання психічного стану особистості в умовах війни, а також особливості інтерпретації результатів психодіагностики. Встановлено, що феноменологічний підхід забезпечує глибоке розуміння суб’єктивного досвіду особистості, дозволяє враховувати індивідуальні особливості переживання бойових дій, втрати, страху та посттравматичних змін, однак характеризується високим рівнем суб’єктивності та складністю стандартизації. Тестологічний підхід, своєю чергою, вирізняється об’єктивністю, стандартизованістю та можливістю швидкого оцінювання психоемоційного стану, що є особливо важливим у системі психологічного забезпечення військовослужбовців. Водночас його застосування має певні обмеження, пов’язані з недостатнім урахуванням індивідуального контексту переживання травматичного досвіду: стандартизований формат відповідей не залишає простору для вираження унікальних смислів, якими людина наділяє пережите, а бальні шкали не здатні відобразити складність екзистенційних станів, провини вцілілого, моральної травми чи втрати ідентичності, що є типовими для досвіду війни. Обґрунтовано доцільність інтеграції феноменологічної психодіагностики та тестології як взаємодоповнювальних підходів, що дає змогу поєднати об’єктивність і стандартизованість психометричних методів із глибиною розуміння суб’єктивного досвіду особистості. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його результатів для вдосконалення психодіагностичного супроводу військовослужбовців і ветеранів, а також у професійній підготовці військових психологів

Використані джерела

  1. Adler, A.B., Bliese, P.D., McGurk, D., Hoge, C.W., & Castro, C.A. (2008). Battlemind debriefing and battlemind training as early interventions with soldiers returning from Iraq: Randomization by platoon. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 76(5), 928-940. doi: 10.1037/0022-006X.76.5.928.
  2. American Psychiatric Association. (2013). Diagnostic and statistical manual of mental disorders (5th ed.). New York, NY: APA Publishing. doi: 10.1176/appi.books.9780890425596.
  3. Bayer, O. (2024). Interpretative phenomenological analysis as a method of qualitative psychological research. Psychology and Personality, 14(1), 195-208. doi: 10.33989/2226-4078.2024.1.
  4. Cattell, R.B. (1957). Personality and motivation structure and measurement. New York, NY: World Book Company.
  5. Chumak, O.A., & Tovstukha, O.M. (2024). Psychodiagnostics: A teaching and methodological guide for organising teaching activities on the psychodiagnostics course for students pursuing a first-cycle (bachelor’s) degree under the EPP 053 “Psychology”. Poltava: Luhansk National University named after Taras Shevchenko.
  6. Cronbach, L.J. (1951). Coefficient alpha and the internal structure of tests. Psychometrika, 16(3), 297-334. doi: 10.1007/BF02310555.
  7. Danylyan, O.H., & Dzoban, O.P. (2019). Methodology of scientific research: A study guide. Kharkiv: Pravo.
  8. Eysenck, H.J. (1991). Dimensions of personality: 16, 5 or 3? – criteria for a taxonomic paradigm. Personality and Individual Differences, 12(8), 773-790. doi: 10.1016/0191-8869(91)90144-Z.
  9. Frankl, V.E. (1966). Self-transcendence as a human phenomenon. Journal of Humanistic Psychology, 6(2), 97-106. doi: 10.1177/002216786600600201.
  10. Fuchs, T., & Wendler, H. (2023). Understanding incomprehensibility: Misgivings and potentials of the phenomenological psychopathology of schizophrenia. Frontiers in Psychology, 14, article number 1155838. doi: 10.3389/fpsyg.2023.1155838.
  11. Giorgi, A. (2012). The descriptive phenomenological psychological method. Journal of Phenomenological Psychology, 43(1), 3-12. doi: 10.1163/156916212X632934.
  12. Holiardyk, N.A., & Kupchyshyna, V.Ch. (2021). Psychodiagnostics: Educational and methodological manual. Khmelnytskyi: Publishing House of the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine.
  13. Husserl, E. (1970). The crisis of European sciences and transcendental phenomenology. Evanston: Northwestern University Press.
  14. Insel, T.R. (2014). The NIMH Research Domain Criteria (RDoC) Project: Precision medicine for psychiatry. American Journal of Psychiatry, 171(4), 395-397. doi: 10.1176/appi.ajp.2014.14020138.
  15. Litz, B.T., Stein, N., Delaney, E., Lebowitz, L., Nash, W. P., Silva, C., & Maguen, S. (2009). Moral injury and moral repair in war veterans: A preliminary model and intervention strategy. Clinical Psychology Review, 29(8), 695-706. doi: 10.1016/j.cpr.2009.07.003.
  16. McCrae, R.R., & Costa, P.T. (1987). Validation of the five-factor model of personality across instruments and observers. Journal of Personality and Social Psychology, 52(1), 81-90. doi: 10.1037/0022-3514.52.1.81.
  17. McGorry, P.D., Hartmann, J.A., Spooner, R., & Nelson, B. (2018). Beyond the “at risk mental state” concept: Transitioning to transdiagnostic psychiatry. World Psychiatry, 17(2), 133-142. doi: 10.1002/wps.20514.
  18. Meehl, P.E. (1954). Clinical versus statistical prediction: A theoretical analysis and a review of the evidence. Minneapolis, MN: University of Minnesota Press.
  19. Messas, G., Fukuda, L., & Fulford, K.W.M. (2022). The dialectics of altered experience: How to validly construct a phenomenologically based diagnosis in psychiatry. Frontiers in Psychiatry, 13, article number 867706. doi: 10.3389/fpsyt.2022.867706.
  20. Messas, G., Tamelini, M., Mancini, M., & Stanghellini, G. (2018). New perspectives in phenomenological psychopathology: Its use in psychiatric treatment. Frontiers in Psychiatry, 9, article number 466. doi: 10.3389/fpsyt.2018.00466.
  21. Morgun, V.F., & Titov, I.H. (2009). Fundamentals of psychological diagnostics: a study guide for students of higher educational institutions. Kyiv: Publishing House “Slovo”.
  22. Nelson, B., Yung, A.R., Bechdolf, A., & McGorry, P.D. (2021). Integrating clinical staging and phenomenological psychopathology to add depth, nuance, and utility to clinical phenotyping. The Lancet Psychiatry, 8(2), 162-168. doi: 10.1016/S2215-0366(20)30316-3.
  23. Parnas, J., & Sass, L.A. (2008). Varieties of “Phenomenology”: On description, understanding, and explanation in psychiatry. Theoretical Medicine and Bioethics, 29(3), 239-251. doi: 10.1007/s11017-008-9070-x.
  24. Parnas, J., Sass, L.A., & Zahavi, D. (2013). Rediscovering psychopathology: The epistemology and phenomenology of the psychiatric object. Schizophrenia Bulletin, 39(2), 270-277. doi: 10.1093/schbul/sbs153.
  25. Sapkota, M. (2024). Implications and critiques of quantitative research: A systematic review. Journal of Learning Theory and Methodology, 5(3), 153-159. doi: 10.17309/jltm.2024.5.3.09.
  26. Szuła, A., Moskalewicz, M., & Stanghellini, G. (2024). Transdiagnostic assessment of temporal experience (TATE) in mental disorders – empirical validation and adaptation of a structured phenomenological interview. Journal of Clinical Medicine, 13(15), article number 4325. doi: 10.3390/jcm13154325.
  27. Szuła, A., Sterna, A., Rewekant, A., Stanghellini, G., & Moskalewicz, M. (2025). Disrupted continuity in borderline personality disorder: A systematic assessment of temporal experience. BMC Psychiatry, 26, article number 55. doi: 10.1186/s12888-025-07699-y.
  28. Tatianchykov, A.O. (2021). Mathematical methods in psychology: Educational and methodological recommendations. Odesa: Phoenix.
  29. Tatiianchykov, A.O. (2025). Methodological foundations of standardization of psychodiagnostic methods: Statistical and theoretical analysis. Slobozhanskyi Scientific Bulletin. Series: Psychology, 2, 156-161. doi: 10.32782/psyspu/2025.2.27.
  30. VanderWeele, T.J., et al. (2025). Moral trauma, moral distress, moral injury, and moral injury disorder: Definitions and assessments. Frontiers in Psychology, 16, article number 1422441. doi: 10.3389/fpsyg.2025.1422441.
  31. Weathers, F.W., Litz, B.T., Keane, T.M., Palmieri, P.A., Marx, B.P., & Schnurr, P.P. (2013). The PTSD checklist for DSM-5 (PCL-5). APA PsycTests. doi: 10.1037/t02622-000.
  32. Zahavi, D. (2013). Naturalized phenomenology: A desideratum or a category mistake? Royal Institute of Philosophy Supplement, 72, 23-42. doi: 10.1017/S1358246113000039.

Подання статті

 
Flag Counter