Вісник Національного університету оборони України

  • Головна
  • Том 21, № 3, 2026

  • Метакогнітивні засади проєктування програми цілеспрямованого розвитку професійного мислення майбутніх офіцерів-прикордонників

  • Отримано 17.01.2026,
  • Доопрацьовано 06.05.2026,
  • Прийнято 12.06.2026
  • Опубліковано 24.06.2026
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 21, № 3, 2026
  • підтримувальне навчання; саморегуляція мислення; психологічні умови; рефлексивне замикання; матриця MERIDIAN
  • https://doi.org/10.33099/2617-6858-26-21-3-119-131
  • Сторінки 119-131

Метакогнітивна регуляція є психологічним ресурсом ефективності професійного мислення офіцерів-прикордонників, чия діяльність відбувається в умовах невизначеності, значних психологічних навантажень і дефіциту часу. Водночас розрив між розробленістю метакогнітивної теорії та її системним застосуванням для концептуалізації існуючих програм розвитку професійного мислення формує актуальну наукову проблему теоретичного характеру. Мета статті – обґрунтувати метакогнітивні засади проєктування програми цілеспрямованого розвитку професійного мислення майбутніх офіцерів-прикордонників шляхом теоретичного аналізу її структурно-функціональних компонентів крізь призму сучасних концепцій метакогніції. Методами дослідження стали теоретичний аналіз і синтез, порівняльний аналіз і концептуальне моделювання; аналітичною рамкою обрано тріаду компонентів метакогніції «метакогнітивне знання – метакогнітивний моніторинг – метакогнітивний контроль». Триблокова структура програми (теоретичний, практико-розвивальний, емоційно-рефлексивний блоки) функціонально узгоджена з компонентами метакогнітивної тріади, а часова розгортка блоків збігається з психологічною логікою розвитку метакогнітивної регуляції впродовж трьох етапів професійної підготовки. Система навчально-професійних завдань чотирьох типів (процедурних, комунікативних, практичних і проблемних) реалізує принцип метакогнітивного підтримувального навчання; визначено шість психологічних умов активізації метакогнітивної регуляції, що утворюють причинно-наслідковий трек у процесі реалізації програми. Сформульовано шість метакогнітивних засад проєктування програми і побудовано метакогнітивну матрицю цілеспрямованого розвитку професійного мислення майбутніх офіцерів-прикордонників (MERIDIAN), що операціоналізує виявлену метакогнітивну архітектуру у параметричних рядах і етапах розвитку. Матриця MERIDIAN призначена як проєктний інструмент для викладача дисциплін професійного циклу у вищому військовому навчальному закладі. Отримані результати придатні для проєктування програм розвитку професійного мислення у вищих військових навчальних закладах інших силових і правоохоронних відомств

Використані джерела

  1. Brown, A.L. (1987). Metacognition, executive control, self-regulation, and other more mysterious mechanisms. In F.E. Weinert & R.H. Kluwe (Eds.), Metacognition, motivation, and understanding (pp. 65-116). Hillsdale: L. Erlbaum Associates.
  2. Dennis, J.L., & Somerville, M.P. (2023). Supporting thinking about thinking: Examining the metacognition theory-practice gap in higher education. Higher Education, 86, 99-117. doi: 10.1007/s10734-022-00904-x.
  3. Dignath, C., & Veenman, M.V.J. (2021). The role of direct strategy instruction and indirect activation of self-regulated learning: Evidence from classroom observation studies. Educational Psychology Review, 33(2), 489-533. doi: 10.1007/s10648-020-09534-0.
  4. Efklides, A. (2011). Interactions of metacognition with motivation and affect in self-regulated learning: The MASRL model. Educational Psychologist, 46(1), 6-25. doi: 10.1080/00461520.2011.538645.
  5. Fedyk, A.O. (2021). Psychological conditions for professional thinking development in future border guard officers. (PhD Dissertation, H.S. Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine).
  6. Fedyuk, A.O. (2020). Psychological mechanisms of learning that facilitate the development of professional thinking. International Journal of Education and Science, 3(1), 18-28. doi: 10.26697/ijes.2020.1.2.
  7. Flavell, J.H. (1979). Metacognition and cognitive monitoring: A new area of cognitive-developmental inquiry. American Psychologist, 34(10), 906-911. doi: 10.1037/0003-066X.34.10.906.
  8. Fleming, S.M. (2024). Metacognition and confidence: A review and synthesis. Annual Review of Psychology, 75, 241-268. doi: 10.1146/annurev-psych-022423-032425.
  9. Fono, D., & Zohar, A. (2024). Metacognitive instruction: Central aspects of pre-service and novice in-service teachers’ knowledge and professional development. Professional Development in Education, 51(8), 1766-1789. doi: 10.1080/19415257.2024.2409779.
  10. Gamby, S., & Bauer, C.F. (2022). Beyond “study skills”: A curriculum-embedded framework for metacognitive development in a college chemistry course. International Journal of STEM Education, 9(1), article number 61. doi: 10.1186/s40594-022-00376-6.
  11. Guo, L. (2022). Using metacognitive prompts to enhance self-regulated learning and learning outcomes: A meta-analysis of experimental studies in computer-based learning environments. Journal of Computer Assisted Learning, 38(3), 811-832. doi: 10.1111/jcal.12650.
  12. Khachadoorian, A.A., Steen, S.L., & Mackenzie, L.B. (2020). Metacognition and the military student: Pedagogical considerations for teaching senior officers in professional military education. Journal of Military Learning, 4(1), 3-18.
  13. Kuhn, D. (2022). Metacognition matters in many ways. Educational Psychologist, 57(2), 73-86. doi: 10.1080/00461520.2021.1988603.
  14. Lee, H.-H., Liu, G. K.-M., Chen, Y.-C., & Yeh, S.-L. (2024). Exploring quantitative measures in metacognition of emotion. Scientific Reports, 14(1), article number 1990. doi: 10.1038/s41598-023-49709-7.
  15. Magno, C. (2010). The role of metacognitive skills in developing critical thinking. Metacognition and Learning, 5, 137-156. doi: 10.1007/s11409-010-9054-4.
  16. Mashbyts, Y.I. (n.d.). Psychological analysis of learning as management of educational activity. Retrieved from https://www.newlearning.org.ua/sites/default/files/praci/zasady/maschbitz_psixanaliz.html.
  17. McLarnon, M.J.W., Rothstein, M.G., & King, G.A. (2021). Resiliency to adversity in military personnel: The role of self-regulation. Military Psychology, 33(2), 104-114. doi: 10.1080/08995605.2021.1897492.
  18. Merkebu, J., Veen, M., Hosseini, S., & Varpio, L. (2024). The case for metacognitive reflection: A theory integrative review with implications for medical education. Advances in Health Sciences Education, 29(4), 1481-1500. doi: 10.1007/s10459-023-10310-2.
  19. Nelson, T.O., & Narens, L. (1990). Metamemory: A theoretical framework and new findings. In G.H. Bower (Ed.), The psychology of learning and motivation (pp. 125-173). San Diego, CA: Academic Press. doi: 10.1016/S0079-7421(08)60053-5.
  20. Pintrich, P.R. (2002). The role of metacognitive knowledge in learning, teaching, and assessing. Theory into Practice, 41(4), 219-225. doi: 10.1207/s15430421tip4104_3.
  21. Poviakel, N.I. (2004). Self-regulation of professional thinking in the system of professional training of practical psychologists. (Doctoral dissertation, Ukrainian State University of M. Drahomanov, Kyiv, Ukraine).
  22. Reale, C., et al. (2023). Decision-making during high-risk events: A systematic literature review. Journal of Cognitive Engineering and Decision Making, 17(2), 188-212. doi: 10.1177/15553434221147415.
  23. Schraw, G., & Dennison, R.S. (1994). Assessing metacognitive awareness. Contemporary Educational Psychology, 19(4), 460-475. doi: 10.1006/ceps.1994.1033.
  24. Schraw, G., & Moshman, D. (1995). Metacognitive theories. Educational Psychology Review, 7(4), 351-371. doi: 10.1007/BF02212307.
  25. Sekel, N.M., et al. (2023). Military tactical adaptive decision making during simulated military operational stress is influenced by personality, resilience, aerobic fitness, and neurocognitive function. Frontiers in Psychology, 14, article number 1102425. doi: 10.3389/fpsyg.2023.1102425.
  26. Shao, J., Chen, Y., Wei, X., Li, X., & Li, Y. (2023). Effects of regulated learning scaffolding on regulation strategies and academic performance: A meta-analysis. Frontiers in Psychology, 14, article number 1110086. doi: 10.3389/fpsyg.2023.1110086.
  27. Smulson, M.L. (2014). Psychological mechanisms in Yu.I. Mashbyts’ concept of learning. Technologies of Intellect Development, 1(6).
  28. Smulson, M.L. (2022). Development of intelligence and subjectivity of a modern specialist. Bulletin of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, 4(2). doi: 10.37472/v.naes.2022.4239.
  29. Stanton, J.D., Sebesta, A.J., & Dunlosky, J. (2021). Fostering metacognition to support student learning and performance. CBE – Life Sciences Education, 20(2), article number fe3. doi: 10.1187/cbe.20-12-0289.
  30. Tuononen, T., Hyytinen, H., Räisänen, M., Hailikari, T., & Parpala, A. (2023). Metacognitive awareness in relation to university students’ learning profiles. Metacognition and Learning, 18, 37-54. doi: 10.1007/s11409-022-09314-x.
  31. Veenman, M.V.J. (2012). Metacognition in science education: Definitions, constituents, and their intricate relation with cognition. In A. Zohar & Y.J. Dori (Eds.), Metacognition in science education: Trends in current research (pp. 21-36). Dordrecht: Springer. doi: 10.1007/978-94-007-2132-6_2.
  32. Zimmerman, B.J. (2000). Attaining self-regulation: A social cognitive perspective. In M. Boekaerts, P.R. Pintrich & M. Zeidner (Eds.), Handbook of self-regulation (pp. 13-39). San Diego, CA: Academic Press. doi: 10.1016/B978-012109890-2/50031-7.
  33. Zueger, R., Niederhauser, M., Utzinger, C., Annen, H., & Ehlert, U. (2023). Effects of resilience training on mental, emotional, and physical stress outcomes in military officer cadets. Military Psychology, 35(6), 566-576. doi: 10.1080/08995605.2022.2139948.

Подання статті

 
Flag Counter