Вісник Національного університету оборони України

  • Головна
  • Том 21, № 3, 2026

  • Особливості ментального здоров’я та психологічні профілі військовослужбовців Національної гвардії України

  • Отримано 27.12.2025,
  • Доопрацьовано 09.05.2026,
  • Прийнято 12.06.2026
  • Опубліковано 24.06.2026
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 21, № 3, 2026
  • психічне благополуччя; психологічна діагностика; особовий склад Національної гвардії України; індивідуально-типологічні профілі; адаптація; стресостійкість
  • https://doi.org/10.33099/2617-6858-26-21-3-05-15
  • Сторінки 5-15

Стаття присвячена проблематиці вивчення й аналізу особливостей ментального здоров’я та їх зв’язку з індивідуально-психологічною типологією військовослужбовців Національної гвардії України. Метою роботи було співставлення результатів, отриманих на основі застосування адаптованих українськомовних психодіагностичних інструментів «Коротка шкала ментального здоров’я» та «Індивідуально-типологічний опитувальник» і надання висновку щодо психологічної придатності особи до службово-бойової діяльності. У статті використано теоретичні методи аналізу наукових джерел, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації, класифікації науково-психологічної літератури, нормативних документів щодо забезпечення ментального здоров’я військовослужбовців; міжнародного й вітчизняного досвіду підтримки ментального здоров’я персоналу сектору безпеки й оборони; емпіричні методи психодіагностики, а також кореляційного аналізу, опитування, експертної оцінки тощо. Представлено результати дослідження рівня і структури ментального здоров’я військовослужбовців та різних типів індивідуально-особистісних профілів, які характеризуються як сприятливі, менш сприятливі та несприятливі для службово-бойової діяльності в системі Національної гвардії України. Доведено, що особливості ментального здоров’я, а також індивідуальна типологія військовослужбовців тісно пов’язані між собою, цей зв’язок може бути використаний задля вирішення основних задач психологічного забезпечення професійної діяльності військовослужбовців Національної гвардії. Показано, що поява ознак дезадаптації залежить від провідних особистісних тенденцій, отже, типологічні індивідуально-особистісні властивості є прогностично значущими чинниками прогнозування ймовірниих порушень поведінки військовослужбовця, можливих варіантів дезадаптації за умови негативного впливу особливих умов службової діяльності. Практична цінність дослідження полягає у тому, що воно є важливим для розробки методів управління станом військовослужбовців в екстремальних ситуаціях, моделювання умов для мінімізації нервово-психічних дезадаптацій

Використані джерела

  1. American Sociological Association’s Code of Ethics. (2018, June). Retrieved from https://www.asanet.org/wp-content/uploads/asa_code_of_ethics-june2018a.pdf.
  2. Barko, V., Boiko-Buzyl, Y., & Barko, V.V. (2022). Comparative analysis of psychographs of police officers by main types of official activity in the National Police of Ukraine. Psychological Journal, 8(1), 149-159. doi: 10.31108/1.2022.8.1.11.
  3. Bondarenko, V.V., Okhrimenko, I.M., Bilevych, N.O., Rohovenko, M.M., Tsurkan, O.P., & Holyk, V.A. (2022). Tendency of dynamics of physical and mental working capacity of law enforcement officers at different stages of their professional activities. Acta Balneologica, 4(170), 358-362. doi: 10.36740/ABAL202204115.
  4. Civilotti, C., Maran, D.A., Garbarino, S., & Magnavita, N. (2022). Hopelessness in police officers and its association with depression and burnout: A pilot study. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(9), article number 5169. doi: 10.3390/ijerph19095169.
  5. Correia, I., Romão, Â., Almeida, A.E., & Ramos, S. (2023). Protecting police officers against burnout: Overcoming a fragmented research field. Journal of Police and Criminal Psychology, 38, 622-638. doi: 10.1007/s11896-023-09584-4.
  6. Galanis, P., Fragkou, D., & Katsoulas, T.A. (2021). Risk factors for stress among police officers: A systematic literature review. Work: A Journal of Prevention, Assessment & Rehabilitation, 68(4), 1255-1272. doi: 10.3233/WOR-213455.
  7. Galbraith, N., Boyda, D., McFeeters, D., & Galbraith, V. (2021). Patterns of occupational stress in police contact and dispatch personnel: Implications for physical and psychological health. International Archives of Occupational and Environmental Health, 94, 231-241. doi: 10.1007/s00420-020-01562-1.
  8. Hill, T.G., Heyland, L.K., Keddy, S., Kaser, A., & Langley, J.E. (2023). Identifying characteristics of community-embedded positive mental health promotion programs: An integrative review. Canadian Journal of Community Mental Health, 42(3), 55-79. doi: 10.7870/CJCMH-2023-022.
  9. Iasiello, M., Ali, K., van Agteren, J., Kolovos, E., Kyrios, M., Kashdan, T.B., & Fassnacht, D.B. (2024). What’s the difference between measures of wellbeing, quality of life, resilience, and coping? An umbrella review and concept map of 155 measures of positive mental health. International Journal of Wellbeing, 14(2), article number 3621. doi: 10.5502/ijw.v14i2.3621.
  10. Jackson, H.J., & Haslam, N. (2022). Ill-defined: Concepts of mental health and illness are becoming broader, looser, and more benign. Australasian Psychiatry, 30(4), 490-493. doi: 10.1177/10398562221077898.
  11. Jenkins, E., Haines-Saah, R., McGuinness, L., Hirani, S., Boakye-Yiadom, N., Halsall, T., Rivers, R., & Morris, J. (2020). Assessing the impacts of the agenda gap intervention for youth mental health promotion through policy engagement: A study protocol. International Journal of Mental Health Systems, 14, article number 58. doi: 10.1186/s13033-020-00390-7.
  12. Keyes, C.L.M. (2002). The mental health continuum: From languishing to flourishing in life. Journal of Health and Social Behavior, 43(2), 207-222. doi: 10.2307/3090197.
  13. Koydemir, S., Sökmez, A.B., & Schütz, A. (2021). A meta-analysis of the effectiveness of randomized controlled positive psychological interventions on subjective and psychological well-being. Applied Research in Quality of Life, 16, 1145-1185. doi: 10.1007/s11482-019-09788-z.
  14. Marsh, H.W., Huppert, F.A., Donald, J.N., Horwood, M.S., & Sahdra, B.K. (2020). The well-being profile (WB-Pro): Creating a theoretically based multidimensional measure of well-being to advance theory, research, policy, and practice. Psychological Assessment, 32(3), 294-313. doi: 10.1037/pas0000787.
  15. Mojallal, M., Simons, R.M., Quevillon, R.P., & Hatwan, M.L. (2022). Associations of experiential avoidance with burnout, wellbeing, and productivity loss among police officers: The mediating role of negative and positive affect. Journal of Clinical Psychology, 78(11), 2260-2280. doi: 10.1002/jclp.23371.
  16. Overstreet, C., Brown, E., Berenz, E.C., Brown, R.C., Hawn, S., McDonald, S., Pickett, T., Danielson, S.K., Thomas, S., & Amstadter, A. (2018). Anxiety sensitivity and distress tolerance typologies and relations to post-traumatic stress disorder: A cluster analytic approach. Military Psychology, 30(6), 547-556. doi: 10.1080/08995605.2018.1521682.
  17. Prykhodko, I.I., Bielai, S.V., Hrynzovskyi, A.M., Zhelaho, A.М., Hodlevskyi, S.O., & Kalashchenko, S.I. (2020). Medical and psychological aspects of safety and adaptation of military personnel to extreme conditions. Wiadomości Lekarskie, 73(4), 679-683. doi: 10.36740/WLek202004110.
  18. Pylypchuk, Y., & Ponomarenko, L. (2024). The problem of rehabilitation of military personnel and civilians from psychological trauma in the works of Ukrainian educators and psychologists. Scientific and Pedagogical Studies, 8, 99-124. doi: 10.32405/2663-5739-2028-8-99-124.
  19. Ruggeri, K., Garcia-Garzon, E., Maguire, Á., Matz, S., & Huppert, F.A. (2020). Well-being is more than happiness and life satisfaction: A multidimensional analysis of 21 countries. Health and Quality of Life Outcomes, 18, article number 192. doi: 10.1186/s12955-020-01423-y.
  20. Shvets, D., Yevdokimova, O., Okhrimenko, I., Ponomarenko, Y., Aleksandrov, Y., Okhrimenko, S., & Prontenko, K. (2020). The new police training system: Psychological aspects. Postmodern Openings, 11(1Sup1), 200-217. doi: 10.18662/po/11.1sup1/130.
  21. Suarez-Balcazar, Y., Viquez, F., Miranda, D., & Early, A.R. (2020). Barriers to and facilitators of community participation among latinx migrants with disabilities in the United States and Latinx migrant workers in Canada: An ecological analysis. Journal of Community Psychology, 48(8), 2773-2788. doi: 10.1002/jcop.22452.
  22. U.S. Army MWR. (n.d.). Retrieved from https://www.armymwr.com/.
  23. VanderWeele, T.J., et al. (2020). Current recommendations on the selection of measures for well-being. Preventive Medicine, 133, article number 106004. doi: 10.1016/j.ypmed.2020.106004.
  24. Yao, Z.-F., & Hsieh, S. (2019). Neurocognitive mechanism of human resilience: A conceptual framework and empirical review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 16(24), article number 5123. doi: 10.3390/ijerph16245123.

Подання статті

 
Flag Counter