Вісник Національного університету оборони України

Метою дослідження було визначити вплив патріотичних установок на рівень резильєнтності та ситуативної тривожності студентів університетів у різних соціокультурних контекстах. Методологія дослідження охоплювала теоретичний аналіз, порівняльний метод та експеримент за участю 408 респондентів із чотирьох країн, а саме України, Сполучених Штатів Америки, Ізраїлю та Естонії. Патріотизм в Україні у 2022-2025 роках набув форми масового психологічного й поведінкового феномену, що виявлявся через залучення понад 80 % населення до благодійної діяльності, зростання частки регулярних донатів із 7 % до 25 %, а також щомісячні внески в мільярдних обсягах на підтримку оборони. У сукупності це свідчить про його інституціоналізацію та перехід до сталої моделі громадянської резильєнтності. Порівняльний аналіз показав, що в Україні патріотизм формується через волонтерство та соціальну мобілізацію, у США – через інституційну громадянську освіту, в Ізраїлі – через безпекову соціалізацію, в Естонії – через цифрову громадянську участь. Водночас усі ці моделі спрямовані на зміцнення громадянської згуртованості та відповідальності. Узагальнений аналіз трьох таблиць засвідчив, що на етапі попереднього тестування (M ≈ 3,10-3,42) експериментальні й контрольні групи в Україні, США, Ізраїлі та Естонії мали майже однакові вихідні показники патріотичних установок, резильєнтності за шкалою CD-RISC-10 та ситуативної тривожності за шкалою STAI, що підтверджує їхню статистичну однорідність. Після інтервенції в експериментальних групах було зафіксовано вищі показники патріотичних установок (M ≈ 4,05-4,12) і резильєнтності (M ≈ 4,15-4,22), а також зниження рівня тривожності (M ≈ 2,78-2,85), тоді як у контрольних групах зміни були мінімальними. Динамічні показники підтвердили ефективність програми: патріотичні установки зросли на Δ ≈ +0,91-0,97, резильєнтність – на Δ ≈ +0,95-1,01, а тривожність знизилася на Δ ≈ -0,57 до -0,62. Отримані результати обґрунтовують доцільність інтеграції практикоорієнтованого патріотичного виховання, навичок подолання стресу, цифрових інструментів та громадських ініціатив для зміцнення резильєнтності молоді, громадянської освіти й соціальної згуртованості

Використані джерела