Вісник Національного університету оборони України

  • Головна
  • Том 21, № 3, 2026

  • Психологічна превенція негативного впливу війни на ставлення українського студентства до здоров’я

  • Отримано 20.12.2025,
  • Доопрацьовано 11.05.2026,
  • Прийнято 12.06.2026
  • Опубліковано 24.06.2026
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 21, № 3, 2026
  • загрози; психологічне здоров’я молоді; ресурсо-стабілізаційна, ресурсо-накопичувальна та ресурсо-затратна групи; способи відновлення; соціально-демографічні відмінності
  • https://doi.org/10.33099/2617-6858-26-21-3-111-118
  • Сторінки 111-118

Актуальність роботи визначається необхідністю вивчення можливостей зменшення негативного впливу війни на цивільне населення України, його здоров’я і самопочуття. Метою дослідження було визначення напрямів психологічної превенції негативного впливу воєнних загроз на молодь і її ставлення до здоров’я. Методами емпіричного дослідження були: авторський опитувальник, методи математичної статистики й аналізу даних із застосуванням програми Jamovi; критерій Краскела-Уоллеса для виявлення зв’язків із соціально-демографічними характеристиками студентів. За змінами у ставленні студентства до здоров’я і наявних ресурсів виділено ресурсо-стабілізаційну (43,8 %), ресурсо-накопичувальну (34,9 %), і ресурсо-затратну (21,3 %) групи. Загрози, які студентство вважало суттєвими у контексті ставлення до здоров’я, – це ризик обстрілів, небезпека для близьких; відсутність умов для відпочинку та праці; втрати, поранення або смерть близьких; екологічні та епідемічні ризики; розриви стосунки; вимушене переселення; загроза мобілізації. Зі способів відновлення здоров’я найчастіше обиралися пасивні і активні форми відпочинку, спілкування з близькими; гумор, розваги; хобі, творчість; практики саморегуляції; допомога лікарів, психологів. Особи, які перебували у тривалих стосунках чи шлюбі, гостріше сприймали загрозу обстрілів та мали інтенсивний страх розриву стосунків. Превенція впливів воєнних загроз на ставлення молоді до здоров’я спиралася на неінституційні ресурси відновлення (сон, відпочинок, спілкування, пошук сенсів, хобі), і комплексна дія цих практик посилювала їх результативність. Ефективними превентивними засобами стали заохочення регулярності базових способів відновлення, внутрішній дозвіл на відпочинок і неідеальне функціонування, інтеграція практик відновлення у щоденні навчальні та робочі ритми. Для ресурсо-стабілізаційної групи рекомендовано більшу підтримку горизонтальних зв’язків у мережах взаємодопомоги та спільної діяльності. Для ресурсо-накопичувальної групи рекомендовано розвиток навичок комунікативної компетентності і профілактику розриву стосунків. Для ресурсо-затратної групи бажано розвивати групові формати обговорення досвіду війни, що знижує унікальність переживань та запобігає ізоляції. Практичну цінність роботи забезпечено розробкою адресних конфігурацій засобів превенції відповідно до ресурсів і їх використання і змін у ставленні до здоров’я

Використані джерела

  1. Auttama, N., Seangpraw, K., Ong-Artborirak, P., & Tonchoy, P. (2021). Factors associated with self-esteem, resilience, mental health, and psychological self-care among university students in Northern Thailand. Journal of Multidisciplinary Healthcare, 14, 1213-1221. doi: 10.2147/JMDH.S308076.
  2. Bradshaw, M., Kent, B.V., Levin, J., Wortham, J.S., Pertel, N.L., VanderWeele, T.J., & Johnson, B.R. (2025). Demographic variation in self-rated physical health across 22 countries: Findings from the global flourishing study. BMC Global and Public Health, 3, article number 38. doi: 10.1186/s44263-025-00141-1.
  3. Byshevets, N., Andrieieva, O., Goncharova, N., Hakman, A., Zakharina, I., Synihovets, I., & Zaitsev, V. (2023). Prediction of stress-related conditions in students and their prevention through health-enhancing recreational physical activity. Journal of Physical Education and Sport, 23(4), 937-943. doi: 10.7752/jpes.2023.04117.
  4. Galatzer-Levy, I.R, Huang, S.H, & Bonanno, G.A. (2018). Trajectories of resilience and dysfunction following potential trauma: A review and statistical evaluation. Clinical Psychology Review, 63, 41-55. doi: 10.1016/j.cpr.2018.05.008.
  5. Hobfoll, S.E., et al. (2021). Five essential elements of immediate and mid-term mass trauma intervention: Empirical evidence. Psychiatry, 84(4), 311-346. doi: 10.1080/00332747.2021.2005387.
  6. ICC/ESOMAR International Code on Market, Opinion and Social Research and Data Analytics. (2025). Retrieved from https://iccwbo.org/news-publications/business-solutions/iccesomar-international-code-market-opinion-social-research-data-analytics/#top.
  7. Jayasuriya, R., Williams, Sh., Perera, R., Godamunne, P., Wickremasinghe, R., & Tay, A.K. (2025). Effects of potential traumatic events (PTE) contributing to post traumatic stress disorder (PTSD) six years after cessation of war among populations in Northern Sri Lanka: An analysis of a follow-up study from a nationwide sample. SSM – Mental Health, 7, article number 100412. doi: 10.1016/j.ssmmh.2025.100412.
  8. Kałwak, W., Weziak-Bialowolska, D., Wendołowska, A., Bonarska, K., Sitnik-Warchulska, K., Bańbura, A., Czyżowska, D., Gruszka, A., Opoczyńska-Morasiewicz, M., & Izydorczyk, B. (2024). Young adults from disadvantaged groups experience more stress and deterioration in mental health associated with polycrisis. Scientific Reports, 14(1), article number 8757. doi: 10.1038/s41598-024-59325-8.
  9. Kimhi, S., Eshel, Y., Marciano, H., & Adini, B. (2023). Impact of the war in Ukraine on resilience, protective, and vulnerability factors. Frontiers in Public Health, 11, article number 1053940. doi: 10.3389/fpubh.2023.1053940.
  10. Kirkbride, J.B., et al. (2024). The social determinants of mental health and disorder: Evidence, prevention and recommendations. World Psychiatry, 23(1), 58-90. doi: 10.1002/wps.21160.
  11. Kokun, O., & Bezverkhyi, O. (2026). Mental and physical health indicators and psychological support needs among Ukrainian students during the war: A one-year longitudinal study. Journal of Aggression, Maltreatment & Trauma, 35(4), 559-578. doi: 10.1080/10926771.2026.2637967.
  12. Kostova, Z., Pfeiffer, E., & Garbade, M. (2025). “What doesn’t kill you makes you stronger”–professional quality of life in Ukrainian mental health care professionals during the ongoing war. Traumatology. doi: 10.1037/trm0000562.
  13. Malek, N., Hampole, S., Mackintosh, M.A., & McLean, C.P. (2024). Acceptability and feasibility of the anger and irritability management skills mobile app among veterans with posttraumatic stress disorder: A mixed-methods pilot study. Journal of Technology in Behavioral Science, 10, 169-179. doi: 10.1007/s41347-024-00426-6.
  14. Muris, P., & Otgaar, H. (2023). Self-esteem and self-compassion: A narrative review and meta-analysis on their links to psychological problems and well-being. Psychology Research and Behavior Management, 16, 2961-2975. doi: 10.2147/PRBM.S402455.
  15. Prykhodko, I., Matsegora, Y., & Baida, M. (2023). Psychological recovery of Ukrainian military personnel after a long participation in hostilities. Honor and Law, 4(87), 121-131. doi: 10.33405/2078-7480/2023/4/87/295208.
  16. Shraga, Y., Pushkarskaya, H., & Sarid, O. (2025). Psychological first aid for Ukrainian civilians: Protocol and reflections on a volunteer international phone-based intervention. Frontiers in Digital Health, 7, article number 1539189. doi: 10.3389/fdgth.2025.1539189.
  17. Singh, V., Kumar, A., & Gupta, S. (2022). Mental health prevention and promotion – a narrative review. Frontiers in Psychiatry, 13, article number 898009. doi: 10.3389/fpsyt.2022.898009.
  18. Ta, A., Salgin, N., Demir, M., Reindel, K.Ph., Mehta, R.K., McDonald, A., McCord, C., & Sasangohar, F. (2025). Real-time stress monitoring, detection, and management in college students: A wearable technology and machine-learning approach. arXiv. doi: 10.48550/arXiv.2505.15974.
  19. Tytarenko, T. (2024). Self-recovery practices of Ukrainian civilians at the beginning of the war: Subcultural differences. Insight: The Psychological Dimensions of Society, 12, article number 338-357. doi: 10.32999/2663-970X/2024-12-4.
  20. World Health Organization. (2023). Doing what matters in times of stress: An illustrated guide. Retrieved from https://knowledge-action-portal.com/en/content/doing-what-matters-times-stress-illustrated-guide.
  21. Yudiatia, E.A., Sugihartoa, D.Y.P., Purwantoa, E., & Sunawana. (2025). Analysis of self-efficacy and resilience as determinants of psychological well-being. Multidisciplinary Reviews, 8(9), article number 2025274. doi: 10.31893/multirev.2025274.
  22. Zalli, E. (2024). Grief and resilience: Finding strength and growth through the grieving process. Norwegian Journal of Development of the International Science, 128, 48-55. doi: 10.5281/zenodo.10817324.

Подання статті

 
Flag Counter