Вісник Національного університету оборони України

  • Головна
  • Том 21, № 3, 2026

  • Психологічні механізми терапевтичного впливу груп підтримки на осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах

  • Отримано 24.01.2026,
  • Доопрацьовано 16.05.2026,
  • Прийнято 12.06.2026
  • Опубліковано 24.06.2026
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 21, № 3, 2026
  • терапевтичні чинники групової взаємодії; психологічне відновлення; фасилітатор групи; воєнна криза; субʼєктивна ефективність
  • https://doi.org/10.33099/2617-6858-26-21-3-52-63
  • Сторінки 52-63

Актуальність дослідження зумовлена стрімким зростанням потреби в психологічній допомозі в умовах тривалої збройної агресії та соціальної кризи в Україні, де групи підтримки набувають особливої значущості як доступна і масштабована форма психологічної роботи з особами у складних життєвих обставинах. Метою статті було емпіричне дослідження психологічних механізмів терапевтичного впливу груп підтримки на осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, та визначення терапевтичних ресурсів групової взаємодії. Дослідження проводилося методом онлайн-анкетування. Вибірку становили 158 респондентів: 71 фасилітатор та 87 учасників груп підтримки різної тематичної спрямованості, відібраних за критерієм наявності прямого досвіду участі або ведення групи. Авторська анкета включала оцінку терапевтичних механізмів за пʼятибальною шкалою Лікерта, закриті питання множинного вибору та два відкритих питання. Результати засвідчили високу значущість усіх девʼяти механізмів (середні оцінки від 3,99 до 4,41). Найвищі оцінки отримали механізми формування безпеки та довіри, емоційної підтримки й нормалізації переживань. Виявлено статистично значущі відмінності між оцінками фасилітаторів та учасників: фасилітатори вище оцінюють механізм універсалізації досвіду, тоді як учасники надають більшого значення впливу групових норм і цінностей. Факторний аналіз підтвердив однофакторну структуру шкали (48,6 % загальної дисперсії; коефіцієнт внутрішньої узгодженості – 0,867), що свідчить про функціонування виділених механізмів як єдиної інтегрованої системи. Серед учасників 91,4 % відзначили позитивний вплив групи на своє життя; найефективнішими техніками визнано емпатійне слухання (83,1 %), групову рефлексію (70,4 %) та структуроване коло обміну досвідом (62,0 %). Основною перешкодою була нерегулярна відвідуваність (76,1 %), а серед професійних викликів – вигорання фасилітаторів (18,3 %) та недостатня супервізійна підтримка (16,9 %). Практична цінність дослідження полягає у використанні отриманих даних для вдосконалення методичного забезпечення груп підтримки, підготовки фасилітаторів, супервізійної підтримки ведучих груп та адаптації групової роботи до умов воєнного часу

Використані джерела

  1. Alldredge, C.T., Burlingame, G.M., Yang, C., & Rosendahl, J. (2021). Alliance in group therapy: A meta-analysis. Group Dynamics: Theory, Research, and Practice, 25(1), 13-28. doi: 10.1037/gdn0000135.
  2. Bandura, A. (1977). Social learning theory. Englewood Cliffs: Prentice Hall.
  3. Beck, A.T., Davis, D.D., & Freeman, A. (2015). Cognitive therapy of personality disorders (3rd ed.). New York: Guilford Publications.
  4. Burlingame, G.M., McClendon, D.T., & Yang, C. (2018). Cohesion in group therapy: A meta-analysis. Psychotherapy, 55(4), 384-398. doi: 10.1037/pst0000173.
  5. Chorna, L.H., Hornostai, P.P., Yaremchuk, O.V., Vus, V.I., Korobanova, O.L., & Pletka, O.T. (2021). Problem interaction in groups: Phenomenology, factors, prevention. Kropyvnytskyi: Imeks-LTD.
  6. Dmeterko, N. (2024). Overcoming professional deformations of psychologists through deep psychocorrection methods. Research Bulletin. Series: Psychology, 2(4), 51-56. doi: 10.32782/cusu-psy-2024-2-7.
  7. Herman, J.L. (1992). Trauma and recovery. New York: Basic Books.
  8. Hillis, S., et al. (2024). The effectiveness of Hope Groups, a mental health, parenting support, and violence prevention program for families affected by the war in Ukraine. Journal of Migration and Health, 10, article number 100251. doi: 10.1016/j.jmh.2024.100251.
  9. Høgh Egmose, C., Poulsen, C.H., Hjorthøj, C., Mundy, S.S., Hellström, L., Nørgaard Nielsen, M., Korsbek, L., Rasmussen, K.S., & Falgaard Eplov, L. (2023). The effectiveness of peer support in personal and clinical recovery: Systematic review and meta-analysis. Psychiatric Services, 74(8), 847-858. doi: 10.1176/appi.ps.202100138.
  10. Horbenko, S.L., & Prokopenko, O.A. (2025). Fundamentals of psychological correction. Kyiv: National Academy of Internal Affairs.
  11. ICC/ESOMAR International Code on Market, Opinion and Social Research and Data Analytics. (2025). Retrieved from https://standards.esomar.org/resources/international-codes.
  12. Ihnatovych, O. (2025). Psychological support for veterans: Resources of positive psychotherapy. Herald of Kyiv Institute of Business and Technology, 53(2), 87-98. doi: 10.37203/kibit.2025.53(2).07.
  13. Kozyra, P.V., & Lehka, A.I. (2023). Group therapy as a means of overcoming gaming addiction. Habitus, 53, 115-119. doi: 10.32782/2663-5208.2023.53.19.
  14. Lyons, N., Cooper, C., & Lloyd-Evans, B. (2021). A systematic review and meta-analysis of group peer support interventions for people experiencing mental health conditions. BMC Psychiatry, 21, article number 315. doi: 10.1186/s12888-021-03321-z.
  15. Lysnyk, K. (2024). Conducting psychological support groups online during the war in Ukraine. Person-Centered & Experiential Psychotherapies, 23(1), 70-84. doi: 10.1080/14779757.2023.2167735.
  16. Maksymenko, S.D., Prokofieva, O.O., Tsarkova, O.V., & Kochkurova, O.V. (2015). Workshop on group psychocorrection. Melitopol: Publishing and Printing Center “Lux”.
  17. Mazokha, I. (2025). Group art therapy in overcoming aggressive behavior of adolescents: Socio-psychological mechanisms of influence. Sloboda Scientific Journal. Psychology, 1, 81-85. doi: 10.32782/psyspu/2025.1.14.
  18. Novak, T.V., & Bodnar, M.B. (2025). Psychological training in overcoming life crises: Experience of working with youth. Scientific Notes of Lviv State University of Life Safety. Pedagogy and Psychology, 1(5), 174-180. doi: 10.32782/3041-1297/2025-1-23.
  19. Omelchenko, S., Spivak, Y., & Spivak, L. (2025). Psychotherapy in the context of psychological rehabilitation. Humanization of the Educational Process, 2(108), 335-348. doi: 10.31865/2077-1827.2(108)2025.340173.
  20. Osiodlo, V., et al. (2020). Theory and practice of psychological assistance and rehabilitation (2nd ed.). Kyiv: National University of Defense of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi.
  21. Pohorilenko, A. (2025). Fundamentals of modern psychotechnologies. Kyiv: National Academy of Internal Affairs.
  22. Rogers, C.R. (1961). On becoming a person: A therapistʼs view of psychotherapy. Boston: Houghton Mifflin Company.
  23. Romanenko, O. (2024). Organizational and methodological principles of providing psychological assistance to combatants. Legal Psychology, 1(34), 18-25. doi: 10.33270/03243401.18.
  24. Rosendahl, J., Alldredge, C.T., Burlingame, G.M., & Strauss, B. (2021). Recent developments in group psychotherapy research. American Journal of Psychotherapy, 74(2), 52-59. doi: 10.1176/appi.psychotherapy.20200031.
  25. Shtyfurak, V., & Burlaka, N. (2025). Corrective factors of group work in the process of psychological assistance: Theoretical analysis and practical aspects. Scientific Issues of Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University. Section: Pedagogics and Psychology, 82, 69-75. doi: 10.31652/2415-7872-2025-82-69-75.
  26. Shtyfurak, V.Y., Shtyfurak, V.S., & Burlaka, N.I. (2023). Psychology of social influence in the process of group work. Vinnytsia: VSPU.
  27. Smit, D., Miguel, C., Vrijsen, J.N., Groeneweg, B., Spijker, J., & Cuijpers, P. (2023). The effectiveness of peer support for individuals with mental illness: Systematic review and meta-analysis. Psychological Medicine, 53(11), 5332-5341. doi: 10.1017/S0033291722002422.
  28. Trubavina, I.M., Nahachevska, Z.I., & Martyniuk, A.Y. (2020). Methods of organizing work of support groups for persons in difficult life circumstances. Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University. Pedagogical Sciences, 2(333), 282-293. doi: 10.12958/2227-2844-2020-2(333)-2-282-293.
  29. Tytarenko, T.M. (2018). Psychological health of the individual: Self-help tools in conditions of prolonged traumatization. Kropyvnytskyi: Imeks-LTD.
  30. WMA Declaration of Helsinki: Ethical principles for medical research involving human subjects. (2013). Retrieved from https://www.wma.net/policies-post/wma-declaration-of-helsinki-ethical-principles-for-medical-research-involving-human-subjects/.
  31. World Health Organization. (2025). Health needs assessment of the adult population in Ukraine: Survey report: October 2024. Retrieved from https://www.who.int/europe/publications/i/item/WHO-EURO-2025-6904-46670-77785.
  32. Yalom, I.D., & Leszcz, M. (2020). The theory and practice of group psychotherapy (6th ed.). New York: Basic Books.
  33. Yamnitskyi, V.M., & Storozh, O.V. (2025). Psychological support of personal well-being of future psychologists in conditions of war through group psychotherapy. Bulletin of Academician Stepan Demyanchuk International University of Economics and Humanities. Series: Pedagogy and Psychology, 3, 340-347. doi: 10.32782/3041-2021/2025-3-46.
  34. Yatsenko, T.S., Ivanenko, B.B., Avramchenko, S.M., Yevtushenko, I.V., Serhiienko, I.M., Kalashnyk, I.V., & Bohdan, T.V. (2008). Conceptual foundations and methods of deep psychocorrection: Training of a practical psychologist. Kyiv: Vyshcha Shkola Publishing House.
  35. Zlyvkov, V.L., & Lukomska, S.O. (2019). Theory and practice of psychological trainings. Kyiv: PP Lysenko M.M.

Подання статті

 
Flag Counter