Вісник Національного університету оборони України

  • Головна
  • Том 21, № 3, 2026

  • Психологічні наслідки вимушеного переміщення, спричиненого війною, серед молодих українських студентів

  • Отримано 21.12.2025,
  • Доопрацьовано 14.05.2026,
  • Прийнято 12.06.2026
  • Опубліковано 24.06.2026
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 21, № 3, 2026
  • населення, постраждале від конфлікту; симптоми посттравматичного стресу; посттравматичне зростання; психологічна адаптація; гендерні відмінності
  • https://doi.org/10.33099/2617-6858-26-21-3-64-74
  • Сторінки 64-74

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році спричинило масове вимушене переміщення молодих цивільних осіб, однак психологічний стан українських студентів, які були змушені покинути країну через війну та проживають у приймаючих країнах, залишається недостатньо дослідженим. Це крос-секційне дослідження було спрямоване на вивчення вираженості симптомів посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та рівня посттравматичного зростання (ПТЗ) серед українських студентів, вимушено переміщених через війну та які проживають у Словаччині, а також на аналіз гендерних відмінностей. У дослідженні взяли участь 70 українських студентів університетів (36 жінок і 34 чоловіки; віком 17-30 років), які залишили Україну через війну та проживали у місті Кошице (Словаччина). У період із січня по лютий 2024 року учасники заповнили Контрольний список симптомів посттравматичного стресового розладу (PCL-5) відповідно до Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fifth Edition (DSM-5) та Опитувальник посттравматичного зростання (PTGI). Для перевірки міжгрупових відмінностей застосовувалися непараметричні статистичні методи, а внутрішню узгодженість оцінювали за допомогою коефіцієнтів надійності. Понад половина учасників (52,9 %) досягли порогового значення, що вказує на ймовірну наявність посттравматичного стресового розладу. Поширеність була вищою серед жінок (63,9 %), ніж серед чоловіків (41,2 %). Жінки також продемонстрували статистично значущо вищу загальну вираженість симптомів ПТСР, а також вищі показники за шкалами інтрузії та уникнення, тоді як гендерних відмінностей за показниками негативних змін у когніціях і настрої або збудження та реактивності не було виявлено. Рівень посттравматичного зростання у загальній вибірці був помірним або високим, при цьому статистично значущих гендерних відмінностей у загальному показнику ПТЗ не встановлено; відмінності виявлено лише за шкалою «цінування життя», де вищі показники спостерігалися у жінок. Отримані результати демонструють співіснування психологічного дистресу та позитивних психологічних змін серед студентів, вимушено переміщених через війну, і підкреслюють необхідність гендерно чутливого психологічного скринінгу та програм підтримки у закладах вищої освіти. Результати слід інтерпретувати з урахуванням крос-секційного дизайну дослідження та особливостей вибірки

Використані джерела

  1. American Psychiatric Association (APA). (2013). Diagnostic and statistical manual of mental disorders (5th ed.). Washington, D.C.: American Psychiatric Association Publishing. doi: 10.1176/appi.books.9780890425596.
  2. American Sociological Association's Code of Ethics. (2018, June). Retrieved from https://www.asanet.org/wp-content/uploads/asa_code_of_ethics-june2018a.pdf.
  3. Banit, O.V. (2023). Post-traumatic growth of Ukrainians under war conditions. Educational Analytics of Ukraine, 4(25), 104-115. doi: 10.32987/2617-8532-2023-4-104-115.
  4. Baran, M., Grzymała-Moszczyńska, H., Zjawińska, M., Sugay, L., Pujszo, I., Ovsiienko, Y., Naritsa, V., Niedziałek, J., & Boczkowska, M. (2024). Superhero in a skirt: Psychological resilience of Ukrainian refugee women in Poland: A thematic analysis. International Journal of Clinical and Health Psychology, 24(4), article number 100506. doi: 10.1016/j.ijchp.2024.100506.
  5. Belov, O.O., Markova, M.V., & Markov, R.A. (2025). Post-traumatic growth: A study of the interaction of intra- and interpersonal resources. Psychiatry, Neurology and Medical Psychology, 12(1(27)), 22-36. doi: 10.26565/2312-5675-2025-27-02.
  6. Bezsheiko, V. (2016). Adaptation of clinical-administered PTSD scale and PTSD checklist for Ukrainian population. Psychosomatic Medicine and General Practice, 1(1), article number e010108.
  7. Breslau, N., Kessler, R.C., Chilcoat, H.D., Schultz, L.R., Davis, G.C., & Andreski, P. (1998). Trauma and posttraumatic stress disorder in the community: The 1996 Detroit area survey of trauma. Archives of General Psychiatry, 55(7), 626-632. doi: 10.1001/archpsyc.55.7.626.
  8. Christiansen, D.M., & Berke, E.T. (2020). Gender- and sex-based contributors to sex differences in PTSD. Current Psychiatry Reports, 22, article number 19. doi: 10.1007/s11920-020-1140-y.
  9. Christiansen, D.M., & Hansen, M. (2015). Accounting for sex differences in PTSD: A multi-variable mediation model. European Journal of Psychotraumatology, 6(1), article number 26068. doi: 10.3402/ejpt.v6.26068.
  10. Długosz, P. (2023). War trauma and strategies for coping with stress among Ukrainian refugees staying in Poland. Journal of Migration and Health, 8, article number 100196. doi: 10.1016/j.jmh.2023.100196.
  11. Donnellan, M.B., Oswald, F.L., Baird, B.M., & Lucas, R.E. (2006). The mini-IPIP scales: Tiny-yet-effective measures of the Big Five factors of personality. Psychological Assessment, 18(2), 192-203. doi: 10.1037/1040-3590.18.2.192.
  12. Ermansons, G., Kienzler, H., Asif, Z., & Schofield, P. (2023). Refugee mental health and the role of place in the Global North countries: A scoping review. Health & Place, 79, article number 102964. doi: 10.1016/j.healthplace.2023.102964.
  13. Feeney, J.A. (1994). Attachment style, communication patterns and satisfaction across the life cycle of marriage. Personal Relationships, 1(4), 333-348. doi: 10.1111/j.1475-6811.1994.tb00069.x.
  14. Goto, R., Pinchuk, I., Okubo, Y., Pimenova, N., Kolodezhny, O., Kano, Y., Leventhal, B.L., & Skokauskas, N. (2025). Impact of displacement on mental health in war-exposed Ukrainian adolescents: A longitudinal study. World Psychiatry, 24(1), 142-144. doi: 10.1002/wps.21290.
  15. International Organization for Migration (IOM). (2026). Ukraine: Internal displacement report: General population survey, round 23. Retrieved from https://dtm.iom.int/reports/ukraine-internal-displacement-report-general-population-survey-round-23-may-2026.
  16. Joseph, S., & Linley, P.A. (2006). Growth following adversity: Theoretical perspectives and implications for clinical practice. Clinical Psychology Review, 26(8), 1041-1053. doi: 10.1016/j.cpr.2005.12.006.
  17. Joseph, S., Linley, P.A., & Harris, G.J. (2004). Understanding positive change following trauma and adversity: Structural clarification. Journal of Loss and Trauma, 10(1), 83-96. doi: 10.1080/15325020490890741.
  18. Karatzias, T., et al. (2023). War exposure, posttraumatic stress disorder, and complex posttraumatic stress disorder among parents living in Ukraine during the Russian war. Acta Psychiatrica Scandinavica, 147(3), 276-285. doi: 10.1111/acps.13529.
  19. Karstoft, K.-I., Bjørndal, L.D., Pedersen, A.A., Korchakova, N., Power, S.A., Morton, T.A., Koushede, V.J., Thøgersen, M.H., & Hall, B.J. (2025). Associations of war exposures, post-migration living difficulties and social support with (complex) PTSD: A cohort study of Ukrainian refugees resettled in Denmark. Social Science & Medicine, 376, article number 118080. doi: 10.1016/j.socscimed.2025.118080.
  20. Kessler, R.C., Sonnega, A., Bromet, E., Hughes, M., & Nelson, C.B. (1995). Posttraumatic stress disorder in the national comorbidity survey. Archives of General Psychiatry, 52(12), 1048-1060. doi: 10.1001/archpsyc.1995.03950240066012.
  21. Lotzin, A., Morozova-Larina, O., Paetow, A., Schratz, L., Keller, V., Zarubin, I., & Krupelnytska, L. (2025). Resilient coping during the Russian-Ukrainian war: Does it buffer the effects of cumulative trauma on ICD-11 posttraumatic stress disorder symptoms? Comprehensive Psychiatry, 140, article number 152592. doi: 10.1016/j.comppsych.2025.152592.
  22. Lotzin, A., Morozova-Larina, O., Paschenko, S., Paetow, A., Schratz, L., Keller, V., & Krupelnytska, L. (2023). War-related stressors and ICD-11 (complex) post-traumatic stress disorders in Ukrainian students living in Kyiv during the Russian-Ukrainian war. Psychiatry Research, 330, article number 115561. doi: 10.1016/j.psychres.2023.115561.
  23. Lushchak, O., Velykodna, M., Bolman, S., Strilbytska, O., Berezovskyi, V., & Storey, K.B. (2024). Prevalence of stress, anxiety, and symptoms of post-traumatic stress disorder among Ukrainians after the first year of Russian invasion: A nationwide cross-sectional study. The Lancet Regional Health – Europe, 36, article number 100773. doi: 10.1016/j.lanepe.2023.100773.
  24. Martsenkovskyi, D., et al. (2024). Mental health in Ukraine in 2023. European Psychiatry, 67(1), article number e27. doi: 10.1192/j.eurpsy.2024.12.
  25. Masik, N.P., Kylymchuk, V.V., Masik, O.I., Matviichuk, M.V., Mazur, O.I., Terekhovska, O.I., & Barabash, I.L. (2025). Study of the incidence and signs of post-traumatic stress disorder at the stage of primary medical care in military personnel and forcibly displaced people during a full-scale invasion. International Neurological Journal, 21(1), 1-8, doi: 10.22141/2224-0713.21.1.2025.1144.
  26. Missler, M., Karaban, I., Cheliuskina, K., Frankova, I., Dobrova-Krol, N., Sijbrandij, M., Olff, M., Schoorl, M., Dückers, M.L., & Mooren, T. (2025). Risk and protective factors for the mental health of displaced Ukrainian families in the Netherlands: Study protocol of a 4-year longitudinal study. BMJ Open, 15(4), article number e089849. doi: 10.1136/bmjopen-2024-089849.
  27. Ogińska-Bulik, N. (2013). Post-traumatic growth: Differences depending on the type of experienced event. Acta Universitatis Lodziensis. Folia Psychologica, 17, 51-66. doi: 10.18778/1427-969X.17.04.
  28. Ogińska-Bulik, N., & Juczyński, Z. (2023). Psychometric properties of the Polish version of the post-traumatic stress disorder check list according to DSM-5 – PCL-5. Psychiatria Polska, 57(3), 607-619. doi: 10.12740/PP/149460.
  29. Ogińska-Bulik, N., Juczyński, Z., Lis-Turlejska, M., & Merecz-Kot, D. (2018). Polish adaptation of the PTSD checklist for DSM-5 – PCL-5. A preliminary communication. The Review of Psychology, 61(2), 287-291.
  30. Olff, M. (2017). Sex and gender differences in post-traumatic stress disorder: An update. European Journal of Psychotraumatology, 8(sup4), article number 1351204. doi: 10.1080/20008198.2017.1351204.
  31. Pohorilska, N.I., Naydonova, G., & Karpiuk, A.V. (2024). Resources of post-traumatic growth of Ukrainians in context of war. Scientific Notes of Taurida National V I Vernadsky University. Series: Psychology, 35(74(4)), 57-62. doi: 10.32782/2709-3093/2024.4/09.
  32. Polyvianaia, M., Yachnik, Y., Fegert, J.M., Sitarski, E., Stepanova, N., & Pinchuk, I. (2025). Mental health of university students twenty months after the beginning of the full-scale Russian-Ukrainian war. BMC Psychiatry, 25, article number 236. doi: 10.1186/s12888-025-06654-1.
  33. Powell, S., Rosner, R., Butollo, W., Tedeschi, R.G., & Calhoun, L.G. (2003). Posttraumatic growth after war: A study with former war-displaced students and displaced people in Sarajevo. Journal of Clinical Psychology, 59(1), 71-83. doi: 10.1002/jclp.10117.
  34. PTSD. (n.d.). Retrieved from https://www.ptsd.va.gov/.
  35. Rizzi, D., Ciuffo, G., Sandoli, G., Mangiagalli, M., de Angelis, P., Scavuzzo, G., Nych, M., Landoni, M., & Ionio, C. (2022). Running away from the war in Ukraine: The impact on mental health of internally displaced persons (IDPs) and refugees in transit in Poland. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(24), article number 16439. doi: 10.3390/ijerph192416439.
  36. Semidochna, O.O., & Zavada, T.Yu. (2025). Meaning-oriented activity as a factor of adults’ post-traumatic growth in the context of war. Scientific Notes. Series: Psychology, 2, 127-138. doi: 10.32782/cusu-psy-2025-2-18.
  37. Senejko, A. (2019). Do we deal with trauma in stages? A perspective of the function-action model of psychological defence. In A. Senejko & M. Żurko (Eds.), Prevention of trauma: Practice and research (pp. 24-46). Krakow: Oficyna Wydawnicza Impuls.
  38. Solomon, Z., Gelkopf, M., & Bleich, A. (2005). Is terror gender-blind? Gender differences in reaction to terror events. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, 40, 947-954. doi: 10.1007/s00127-005-0973-3.
  39. Tedeschi, R.G., & Calhoun, L.G. (1996). The posttraumatic growth inventory: Measuring the positive legacy of trauma. Journal of Traumatic Stress, 9(3), 455-471. doi: 10.1002/jts.2490090305.
  40. Tedeschi, R.G., & Calhoun, L.G. (2004). Target article: Posttraumatic growth: Conceptual foundations and empirical evidence. Psychological Inquiry, 15(1), 1-18. doi: 10.1207/s15327965pli1501_01.
  41. Trofimov, A., & Shabanova, N. (2025). The influence of faith on the mental health of Ukrainian forced migrants during the Russian-Ukrainian war: An exploratory study via social media. Journal of Religion and Health, 64, 1916-1933. doi: 10.1007/s10943-024-02169-3.
  42. United Nations High Commissioner for Refugees (UNHCR). (2025). Ukraine situation flash update #84. Retrieved from https://data.unhcr.org/en/documents/details/120271.
  43. United Nations High Commissioner for Refugees (UNHCR). (2026). Europe situations: Data and trends – arrivals and displaced populations – December 2025. Retrieved from https://data.unhcr.org/en/documents/details/121778.
  44. Vishnevsky, T., Cann, A., Calhoun, L.G., Tedeschi, R.G., & Demakis, G.J. (2010). Gender differences in self-reported posttraumatic growth: A meta-analysis. Psychology of Women Quarterly, 34(1), 110-120. doi: 10.1111/j.1471-6402.2009.01546.x.
  45. Yehuda, R. (2002). Post-traumatic stress disorder. The New England Journal of Medicine, 346, 108-114. doi: 10.1056/NEJMra012941.
  46. Zawistowska, K., Niedźwiecka, A., & Pisula, E. (2023). Cognitive appraisal of the COVID-19 pandemic situation and posttraumatic growth in people with disabilities. Human – Disability – Society, 60(2), 5-24. doi: 10.5604/01.3001.0054.1663.
  47. Zoellner, T., & Maercker, A. (2006). Posttraumatic growth in clinical psychology – a critical review and introduction of a two component model. Clinical Psychology Review, 26(5), 626-653. doi: 10.1016/j.cpr.2006.01.008.
  48. Zubovskiy, D.S. (2018). Adaptation and appropriation of the Ukrainian version of the “posttraumatic growth inventory” methodic. Psychological Journal, 7(17), 121-135. doi: 10.31108/1.2018.m7.17.8.

Подання статті

 
Flag Counter