Вісник Національного університету оборони України

  • Головна
  • Том 21, № 3, 2026

  • Психологічні особливості професійного вигорання працівників соціальної сфери в умовах воєнного стану

  • Отримано 18.12.2025,
  • Доопрацьовано 10.05.2026,
  • Прийнято 12.06.2026
  • Опубліковано 24.06.2026
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 21, № 3, 2026
  • емоційне виснаження; деперсоналізація; редукція персональних досягнень; стресостійкість; оптимізм; активність; воєнний стрес
  • https://doi.org/10.33099/2617-6858-26-21-3-23-31
  • Сторінки 23-31

Актуальність дослідження зумовлена зростанням психоемоційного навантаження, тривалим впливом стресогенних чинників воєнного часу та виснаженням психологічних ресурсів працівників соціальної сфери. Метою дослідження було виявлення психологічних особливостей професійного вигорання працівників соціальної сфери та аналіз його взаємозв’язку зі стресостійкістю, оптимізмом і активністю особистості. У дослідженні взяли участь 48 працівників соціальної сфери (медичні та соціальні працівники центрів надання соціальних послуг). Для збору емпіричних даних було використано опитувальник професійного вигорання «MBI» (Maslach Burnout Inventory), тест стійкості до стресу та методику «Визначення психологічних типів залежно від рівня оптимізму та активності (енергійності) особистості». Обробка результатів здійснювалася з використанням методів описової статистики та кореляційного аналізу Спірмена. Результати дослідження засвідчили переважання середнього рівня професійного вигорання за всіма його компонентами. Найбільш вираженим компонентом виявилася деперсоналізація, що свідчить про тенденцію до емоційного дистанціювання як способу психологічної адаптації до професійного стресу. Більшість респондентів продемонстрували середній рівень стресостійкості (75 %), що вказує на наявність адаптаційних ресурсів, проте їх недостатньо для ефективного подолання тривалого стресу. Переважання психологічного типу «реалістів» (41,67 %) та відносно низька частка «активних оптимістів» (14,58 %) свідчать про обмеженість ресурсних стратегій подолання професійного стресу. Кореляційний аналіз виявив статистично значущі негативні зв’язки між оптимізмом та емоційним виснаженням (rs = -0,482; p ≤ 0,001) і деперсоналізацією (rs = -0,538; p ≤ 0,001), а також між активністю та емоційним виснаженням (rs = -0,504; p ≤ 0,001). Водночас встановлено позитивні зв’язки між оптимізмом, активністю та показниками персональних досягнень (rs = 0,552; p ≤ 0,001 та rs = 0,473; p ≤ 0,001 відповідно). Отримані результати підтвердили важливу роль особистісних ресурсів у зниженні ризику професійного вигорання та підтриманні професійної ефективності працівників соціальної сфери. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів для розроблення програм психологічної профілактики професійного вигорання, спрямованих на розвиток стресостійкості, оптимізму, емоційної саморегуляції та психологічного благополуччя працівників соціальної сфери в умовах воєнного стану

Використані джерела

  1. American Sociological Association’s Code of Ethics. (2018, June). Retrieved from https://www.asanet.org/wp-content/uploads/asa_code_of_ethics-june2018a.pdf.
  2. Bakker, A.B., & de Vries, J.D. (2021). Job demands-resources theory and self-regulation: New explanations and remedies for job burnout. Anxiety, Stress, & Coping, 34(1), 1-21. doi: 10.1080/10615806.2020.1797695.
  3. Bakker, A.B., & Demerouti, E. (2017). Job demands-resources theory: Taking stock and looking forward. Journal of Occupational Health Psychology, 22(3), 273-285. doi: 10.1037/ocp0000056.
  4. Boetto, H. (2024). Addressing disaster fatigue: A safe framework for enhancing disaster resilience in social work. International Social Work, 67(6). doi: 10.1177/00208728241269717.
  5. Edú-Valsania, S., Laguía, A., & Moriano, J.A. (2022). Burnout: A review of theory and measurement. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(3), article number 1780. doi: 10.3390/ijerph19031780.
  6. Giménez-Bertomeu, V.M., Caravaca-Sánchez, F., de Alfonseti-Hartmann, N., & Ricoy-Cano, A.J. (2024). Burnout among social workers in social services: A systematic review and meta-analysis of prevalence. Journal of Social Service Research, 50(4), 664-683. doi: 10.1080/01488376.2024.2371847.
  7. Greenier, V., Derakhshan, A., & Fathi, J. (2021). Emotion regulation and psychological well-being in teacher work engagement: A case of British and Iranian English language teachers. System, 97, article number 102446. doi: 10.1016/j.system.2020.102446.
  8. Győri, Á., & Ádám, S. (2024). Profession-specific working conditions, burnout, engagement, and turnover intention: The case of Hungarian social workers. Frontiers in Sociology, 9, article number 1487367. doi: 10.3389/fsoc.2024.1487367.
  9. Halbesleben, J.R.B. (2006). Sources of social support and burnout: A meta-analytic test of the conservation of resources model. Journal of Applied Psychology, 91(5), 1134-1145. doi: 10.1037/0021-9010.91.5.1134.
  10. Karamushka, L.M. (2023). Subjective well-being of staff of educational and scientific organizations in the conditions of war: Level and relationship with coping strategies. Organizational Psychology. Economic Psychology, 1(28), 17-25. doi: 10.31108/2.2023.1.28.2.
  11. Karamushka, L.M., Kredentser, O.V., Tereshchenko, K.V., Lahodzinska, V.I., Ivkin, V.M., & Kovalchuk, O.S. (2023). Instruments for assessing staff’s mental health and well-being: Psychological practicum. Kyiv: G.S. Kostiuk Institute of Psychology of the NAES of Ukraine.
  12. Koutsimani, P., Montgomery, A., & Georganta, K. (2019). The relationship between burnout, depression, and anxiety: A systematic review and meta-analysis. Frontiers in Psychology, 10, article number 284. doi: 10.3389/fpsyg.2019.00284.
  13. Li, S. (2023). The effect of teacher self-efficacy, teacher resilience, and emotion regulation on teacher burnout: A mediation model. Frontiers in Psychology, 14, article number 1185079. doi: 10.3389/fpsyg.2023.1185079.
  14. Maas, J., Schoch, S., Scholz, U., Rackow, P., Schüler, J., Wegner, M., & Keller, R. (2021). Teachers’ perceived time pressure, emotional exhaustion and the role of social support from the school principal. Social Psychology of Education, 24, 441-464. doi: 10.1007/s11218-020-09605-8.
  15. Maddock, A. (2025). Examining potential psychological protective and risk factors for stress and burnout in social workers. Clinical Social Work Journal, 53, 140-155. doi: 10.1007/s10615-024-00924-3.
  16. Maslach, C., & Jackson, S.E. (1981). The measurement of experienced burnout. Journal of Organizational Behavior, 2(2), 99-113. doi: 10.1002/job.4030020205.
  17. Maslach, C., & Leiter, M.P. (2016). Understanding the burnout experience: Recent research and its implications for psychiatry. World Psychiatry, 15(2), 103-111. doi: 10.1002/wps.20311.
  18. Nadon, L., de Beer, L.T., & Morin, A.J.S. (2022). Should burnout be conceptualized as a mental disorder? Behavioral Sciences, 12(3), article number 82. doi: 10.3390/bs12030082.
  19. Parker, G., & Tavella, G. (2022). Burnout: A case for its formal inclusion in classification systems. World Psychiatry, 21(3), 467-468. doi: 10.1002/wps.21025.
  20. Rozov, V.I. (2024). Psychology of extreme situations: Adaptability to stress and psychological support (3rd ed.). Kyiv: KNT.
  21. Salvagioni, D.A.J., Melanda, F.N., Mesas, A.E., González, A.D., Gabani, F.L., & de Andrade, S.M. (2017). Physical, psychological and occupational consequences of burnout: A systematic review of prospective studies. Plos One, 12(10), article number e0185781. doi: 10.1371/journal.pone.0185781.
  22. Schaufeli, W.B. (2017). Applying the job demands-resources model: A “how to” guide to measuring and tackling work engagement and burnout. Organizational Dynamics, 46(2), 120-132. doi: 10.1016/j.orgdyn.2017.04.008.
  23. Shirom, A. (2009). Burnout and health: Expanding our knowledge. Stress and Health, 25(4), 281-285. doi: 10.1002/smi.1283.
  24. Stoliaryk, O., & Semigina, T. (2024). Voices of resilience: Reflections of Ukrainian social workers in times of war. Social Work and Education, 11(1), 7-22. doi: 10.25128/2520-6230.24.1.1.
  25. Vasylkevych, Ya.Z., Ryk, H.S., & Kikinezhdi, O.M. (2026). Specificity of subjective well-being of social sphere workers under wartime conditions. Mental Health, 1, 24-32. doi: 10.32782/3041-2005/2026-1.5.
  26. Vingre, A.A., & Samuseviča, A. (2024). The importance of resilience in promoting the professional effectiveness of social workers. Education. Innovation. Diversity, 2(9), 56-66. doi: 10.17770/eid2024.2.8278.
  27. Wu, Y., Wei, Y., Li, Y., Pang, J., & Su, Y. (2022). Burnout, negative emotions, and wellbeing among social workers in China after community lockdowns during the COVID-19 pandemic: Mediating roles of trait mindfulness. Frontiers in Public Health, 10, article number 952269. doi: 10.3389/fpubh.2022.952269.

Подання статті

 
Flag Counter