Вісник Національного університету оборони України

  • Головна
  • Том 21, № 3, 2026

  • Резильєнтність військового лікаря в умовах війни: практичні інструменти розвитку

  • Отримано 26.12.2025,
  • Доопрацьовано 12.05.2026,
  • Прийнято 12.06.2026
  • Опубліковано 24.06.2026
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 21, № 3, 2026
  • професійна життєстійкість; емоційна саморегуляція; адаптивне мислення; командна взаємодія; психологічний супровід; саморегуляція в стресі; програма розвитку
  • https://doi.org/10.33099/2617-6858-26-21-3-42-51
  • Сторінки 42-51

Актуальність дослідження зумовлена потребою наукового обґрунтування психологічних засад збереження надійності та психологічної стійкості військових лікарів в умовах війни. Діяльність цієї категорії фахівців характеризується поєднаним впливом бойового стресу, високої відповідальності за життя і здоров’я поранених і хворих, дефіциту часу для прийняття клінічних рішень, тривалого психоемоційного напруження та етично складних ситуацій вибору. За таких умов підвищується ризик емоційного виснаження, вигорання, вторинної травматизації та зниження ефективності функціонування. Це актуалізує необхідність розроблення спеціалізованих програм розвитку резильєнтності військових лікарів як інтегративного психологічного ресурсу саморегуляції, адаптації, збереження фахової ідентичності та конструктивної взаємодії в екстремальних умовах службово-професійної діяльності. Метою статті стало обґрунтування змістово-структурних засад і практичного інструментарію авторської програми розвитку резильєнтності військового лікаря в умовах війни. Емпіричну основу дослідження становили матеріали формувального етапу апробації авторської програми. Дизайн передбачав до- та післяекспериментальне оцінювання показників у контрольній та експериментальній групах. У дослідженні взяли участь 30 військових лікарів-інтернів, розподілених на дві групи по 15 осіб. Програма була розрахована на 30 годин і охоплювала 10 взаємопов’язаних занять. Для оцінювання її результативності застосовано комплекс психодіагностичних методик, спрямованих на визначення рівня резильєнтності, професійної життєстійкості, копінг-стратегій, базових переконань, рефлексивності та комунікативної толерантності. Авторська програма побудована на п’ятикомпонентній моделі резильєнтності військового лікаря, що охопило мотиваційно-ціннісний, когнітивно-рефлексивний, емоційно-вольовий, поведінковий та комунікативно-регулятивний компоненти. Встановлено позитивну динаміку інтегрального показника резильєнтності та більш виразні зміни в експериментальній групі порівняно з контрольною. Найбільш помітні зрушення виявлено за показниками професійної життєстійкості, включеності, контролю, планування вирішення проблеми, прийняття відповідальності та базових переконань. Практична цінність дослідження полягає в розробленні програми, що може бути впроваджена в систему психологічного супроводу, підготовки та підтримки військово-медичних фахівців

Використані джерела

  1. American Sociological Association’s Code of Ethics. (2018, June). Retrieved from https://www.asanet.org/wp-content/uploads/asa_code_of_ethics-june2018a.pdf.
  2. Amiri, S., Mahmood, N., Mustafa, H., Javaid, S.F., & Khan, M.A.B. (2024). Occupational risk factors for burnout syndrome among healthcare professionals: A global systematic review and meta-analysis. International Journal of Environmental Research and Public Health, 21(12), article number 1583. doi: 10.3390/ijerph21121583.
  3. Boyko, V.V. (2005). Methodology for diagnosing communicative attitude. In L.M. Karamushka (Ed.), Technologies of work of organizational psychologists (pp. 198-213). Kyiv: Inkos.
  4. Castillo-González, A., Velando-Soriano, A., De la Fuente-Solana, E.I., Martos-Cabrera, B.M., Membrive-Jiménez, M.J., Lucía, R.-B., & Cañadas-De la Fuente, G.A. (2024). Relation and effect of resilience on burnout in nurses: A literature review and meta-analysis. International Nursing Review, 71(1), 160-167. doi: 10.1111/inr.12838.
  5. Cohen, C., Pignata, S., Bezak, E., Tie, M., & Childs, J. (2023). Workplace interventions to improve well-being and reduce burnout for nurses, physicians and allied healthcare professionals: A systematic review. BMJ Open, 13(6), article number e071203. doi: 10.1136/bmjopen-2022-071203.
  6. Connor, K.M., & Davidson, J.R.T. (2003). Development of a new resilience scale: The Connor-Davidson resilience scale (CD-RISC). Depression and Anxiety, 18, 76-82. doi: 10.1002/da.10113.
  7. Dale, E., Novak, J., Dmytriiev, D., Demeshko, O., & Habicht, J. (2024). Resilience of primary health care in Ukraine: Challenges of the pandemic and war. Health Systems & Reform, 10(1), article number 2352885. doi: 10.1080/23288604.2024.2352885.
  8. Deac, A.A., et al. (2024). Ukrainian healthcare providers under siege during the first year of war: Challenges and adaptations. BJPsych International, 21(2), 35-37. doi: 10.1192/bji.2023.43.
  9. Folkman, S., & Lazarus, R.S. (1988). Manual for the ways of coping questionnaire: Research edition. Palo Alto: Consulting Psychologists Press.
  10. Frias, C.E., et al. (2025). Strategies to support the mental health and well-being of health and care workforce: A rapid review of reviews. Frontiers in Medicine, 12, article number 1530287. doi: 10.3389/fmed.2025.1530287.
  11. Goniewicz, M., Włoszczak-Szubzda, A., Al-Wathinani, A.M., & Goniewicz, K. (2023). Resilience in emergency medicine during COVID-19: Evaluating staff expectations and preparedness. Journal of Personalized Medicine, 13(11), article number 1545. doi: 10.3390/jpm13111545.
  12. Janoff-Bulman, R. (2002). Shattered assumptions: Toward a new psychology of trauma. New York: Free Press.
  13. Klimanska, M., & Haletska, I. (2019). Ukrainian adaptation of the short five factor personality questionnaire tipi (tipi-ukr). Psychological Journal, 5(9), 57-76. doi: 10.31108/1.2019.5.9.4.
  14. Kokun, O. (2021). Occupational hardiness questionnaire: Ukrainian version. Problems of Extreme and Crisis Psychology, 1(1), 90-104.
  15. Kokun, O. (2024). Diagnostics of professional hardiness and psychophysiological resilience: Methodological recommendations. Kyiv: G.S. Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine.
  16. Lekhan, V.M., Borvinko, E.V., Zaitsev, V.V., & Zaslavskyi, D.D. (2024). Characteristics of the mental health of employees of healthcare facilities in the conditions of war. Wiadomości Lekarskie, 77(4), 676-681. doi: 10.36740/WLek202404110.
  17. Maddi, S.R. (2004). Hardiness: An operationalization of existential courage. Journal of Humanistic Psychology, 44(3), 279-298. doi: 10.1177/0022167804266101.
  18. McInerney, S.A., Waldrep, E., & Benight, C.C. (2024). Resilience enhancing programs in the U.S. military: An exploration of theory and applied practice. Military Psychology, 36(3), 241-252. doi: 10.1080/08995605.2022.2086418.
  19. Melnyk, B.M., et al. (2020). Interventions to improve mental health, well-being, physical health, and lifestyle behaviors in physicians and nurses: A systematic review. American Journal of Health Promotion, 34(8), 929-941. doi: 10.1177/0890117120920451.
  20. Osodlo, V.I. (2007). Methodology for diagnosing professional motivation. Bulletin of the National Defence Academy of Ukraine: Collection of Scientific Papers, 2, 1-4.
  21. Panda, S.P., Chatterjee, K., Srivastava, K., Chauhan, V.S., & Yadav, P. (2024). Building psychological resilience in Armed Forces worldwide. Medical Journal Armed Forces India, 80(2), 130-139. doi: 10.1016/j.mjafi.2024.02.006.
  22. Pietrzak, R.H., Kang, H., Fischer, I.C., Vus, V., Kolyshkina, A., Ponomarenko, L., Chobanian, A., & Esterlis, I. (2024). Psychological resilience of mental health workers during the Russia-Ukraine war: Implications for clinical interventions. The Primary Care Companion for CNS Disorders, 26(5), article number 24m03761. doi: 10.4088/PCC.24m03761.
  23. Rzońca, P., Podgórski, M., Łazarewicz, M., Gałązkowski, R., Rzońca, E., Detsyk, O., & Włodarczyk, D. (2024). The prevalence and determinants of PTSD, anxiety, and depression in Ukrainian civilian physicians and paramedics in wartime: An observational cross-sectional study six months after outbreak. Psychiatry Research, 334, article number 115836. doi: 10.1016/j.psychres.2024.115836.
  24. Seo, C., Corrado, M., Fournier, K., Bailey, T., & Haykal, K.-A. (2021). Addressing the physician burnout epidemic with resilience curricula in undergraduate and graduate medical education: A systematic review. BMC Medical Education, 21, article number 80. doi: 10.1186/s12909-021-02495-0.
  25. Sharin, I.B.A., Jinah, N.B., Bakit, P.A., Adnan, I.K.B., Zakaria, N.H.B., Subki, S.Z.B.A., & Lee, K.Y. (2025). Person-directed burnout intervention for nurses: A systematic review of psychoeducational approaches. Plos One, 20(5), article number e0322282. doi: 10.1371/journal.pone.0322282.
  26. Stasiuk, V.V., & Matvieieva, D.O. (2025). Resilience of military physicians: Challenges of war. Habitus, 79(2), 154-160. doi: 10.32782/hbts.79.2.29.
  27. Stewart, C., Bench, S., & Malone, M. (2024). Interventions to support critical care nurse wellbeing: A scoping review. Intensive and Critical Care Nursing, 81, article number 103613. doi: 10.1016/j.iccn.2023.103613.
  28. Sun, Z., Song, J., Chen, J., Gan, X., Li, Y., Qiu, C., Zhang, W., & Gao, Y. (2024). Preventing and mitigating post-traumatic stress: A scoping review of resilience interventions for military personnel in pre deployment. Psychology Research and Behavior Management, 17, 2377-2389. doi: 10.2147/PRBM.S459220.
  29. Vaquero-Cepeda, P., Pujol-de Castro, A., & Catalá-López, F. (2024). Association between physician burnout and patient safety: Study protocol for an overview of systematic reviews and meta-analyses. BMJ Open, 14(11), article number e089687. doi: 10.1136/bmjopen-2024-089687.
  30. Weiss, D.S., & Marmar, C.R. (1996). The impact of event scale-revised (IES-R). In J.P. Wilson & T.M. Keane (Eds.), Assessing psychological trauma and PTSD (pp. 399-411). New York: Guilford Press.
  31. West, C.P., Dyrbye, L.N., Sinsky, C., Trockel, M., Tutty, M., Nedelec, L., Carlasare, L.E., & Shanafelt, T.D. (2020). Resilience and burnout among physicians and the general US working population. JAMA Network Open, 3(7), article number e209385. doi: 10.1001/jamanetworkopen.2020.9385.
  32. World Health Organization. (2022). Guidelines on mental health at work. Retrieved from https://www.who.int/publications/i/item/9789240053052.
  33. Zhang, S.X., & Li, L.Z. (2025). War anxiety: A review. Current Psychiatry Reports, 27, 140-146. doi: 10.1007/s11920-024-01583-4.

Подання статті

 
Flag Counter