Вісник Національного університету оборони України

  • Головна
  • Том 21, № 3, 2026

  • Соціально-психологічна згуртованість як чинник відповідальної діяльності в умовах кризових ситуацій та військових дій

  • Отримано 14.01.2026,
  • Доопрацьовано 15.05.2026,
  • Прийнято 12.06.2026
  • Опубліковано 24.06.2026
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 21, № 3, 2026
  • тімбілдинг; бойові умови; організаційна комунікація; моральний дух; управління особовим складом
  • https://doi.org/10.33099/2617-6858-26-21-3-16-22
  • Сторінки 16-22

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення ефективності діяльності організованих груп у кризових умовах, зокрема у військових підрозділах, рятувальних службах і волонтерських організаціях, де соціально-психологічна згуртованість колективу є важливим чинником відповідальної поведінки, узгодженості дій, довіри та психологічної стійкості. Мета дослідження полягала у теоретичному обґрунтуванні ролі соціально-психологічної згуртованості як чинника формування відповідальної поведінки у кризових і військових колективах та визначенні ефективних підходів до організації взаємодії в умовах підвищеного стресу. У дослідженні використано загальнонаукові методи: аналіз, узагальнення, систематизацію та синтез сучасних наукових джерел із проблем військової та організаційної психології, командної взаємодії та лідерства. Застосовано порівняльний аналіз для виявлення особливостей функціонування традиційних, змішаних та кризових (зокрема військових) колективів. Встановлено, що соціально-психологічна згуртованість є критично важливим чинником формування відповідальної поведінки у військових та кризових групах, оскільки забезпечує підвищення рівня довіри, координації дій та готовності до виконання спільних завдань в умовах ризику. Визначено ключові умови ефективної взаємодії: наявність спільної мети, чіткий розподіл ролей, ефективна комунікація та підтримання стабільного психологічного клімату навіть у стресових ситуаціях. Обґрунтовано, що у військових підрозділах особливого значення набувають тімбілдингові та тренінгові заходи, які сприяють розвитку згуртованості, підвищенню бойової злагодженості та формуванню колективної відповідальності. У змішаних та віддалених формах взаємодії важливу роль відіграє організація цифрової комунікації та забезпечення безперервного зворотного зв’язку як чинника підтримання командної єдності. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості їх застосування в системі управління персоналом цивільних, військових і кризових організацій для підвищення ефективності командної взаємодії, розвитку згуртованості, вдосконалення комунікації та формування відповідального ставлення до виконання професійних обов’язків у бойових і надзвичайних ситуаціях

Використані джерела

  1. Armstrong, M., & Taylor, S. (2020). Armstrong’s handbook of human resource management practice. London: Kogan Page Publishers.
  2. Bae, S.-H., Kim, S., & Myung, H. (2023). Mediating effects of workgroup processes on the relationship between nurse turnover and nurse outcomes in hospitals. Frontiers in Public Health, 11, article number 1255983. doi: 10.3389/fpubh.2023.1255983.
  3. Dyakiv, O.V. (2018). Personnel management: Textbook and methodological guide (2nd ed.). Ternopil: Ternopil National Economic University.
  4. Edmondson, A.C. (1999). Psychological safety and learning behavior in work teams. Administrative Science Quarterly, 44(2), 350-383. doi: 10.2307/2666999.
  5. Edmondson, A.C. (2018). The fearless organization: Creating psychological safety in the workplace for learning, innovation, and growth. Hoboken, NJ: John Wiley & Sons.
  6. Fernández-de-Caleya-Dalmau, R., Ramos-Abascal, M.I., & Maylín-Aguilar, C. (2025). Multilevel analysis applied in high-impact environments: Causes and effects of firm and political activities during the pandemic in the restaurant sector. Tourism and Hospitality, 6(1), article number 10. doi: 10.3390/tourhosp6010010.
  7. Fors Brandebo, M., Börjesson, M., & Hilmarsson, H. (2022). Longitudinal studies on cohesion in a military context: A systematic review. Military Psychology, 34(6), 732-741. doi: 10.1080/08995605.2022.2041995.
  8. Griffith, J. (2022). Cohesiveness in previously deployed Army National Guard units: Implications for postdeployment behavioral health. Psychological Services, 19(3), 443-454. doi: 10.1037/ser0000541.
  9. Kozlowski, S.W.J., & Chao, G.T. (2018). Unpacking team process dynamics and emergent phenomena: Challenges, conceptual advances, and innovative methods. American Psychologist, 73(4), 576-592. doi: 10.1037/amp0000245.
  10. Lin, Y., Chen, X., & Zhang, L. (2022). Leadership, stress, and team cohesion in military contexts. Sustainability, 14(16), article number 10389. doi: 10.3390/su141610389.
  11. Mach, M., Ferreira, A.I., & Abrantes, A.C.M. (2022). Transformational leadership and team performance in sports teams: A conditional indirect model. Applied Psychology, 71(2), 662-694. doi: 10.1111/apps.12342.
  12. Mathieu, J.E., Gallagher, P.T., Domingo, M.A., & Klock, E.A. (2019). Embracing complexity: Reviewing the past decade of team effectiveness research. Annual Review of Organizational Psychology and Organizational Behavior, 6, 17-46. doi: 10.1146/annurev-orgpsych-012218-015106.
  13. Meyer, J.P., & Morin, A.J.S. (2016). A person-centered approach to commitment research. Journal of Organizational Behavior, 37, 584-612. doi: 10.1002/job.2085.
  14. Noe, R.A. (2020). Employee training and development (8th ed.). New York, NY: McGraw-Hill Education.
  15. Northouse, P.G. (2021). Leadership: Theory and practice (9th ed.). Thousand Oaks, CA: SAGE Publications.
  16. Pandey, A., Maheshwari, M., & Malik, N. (2025). A systematic literature review on employee well-being: Mapping multi-level antecedents, moderators, mediators and future research agenda. Acta Psychologica, 258, article number 105080. doi: 10.1016/j.actpsy.2025.105080.
  17. Pilat, N.I. (2018). Psychological factors of group cohesion in the labor collective. Actual Problems of Psychology, 12(16), 360-367.
  18. Resick, C.J., Dickson, M.W., Mitchelson, J.K., Allison, L.K., & Clark, M.A. (2010). Team composition, cognition, and effectiveness: Examining mental model similarity and accuracy. Journal of Applied Psychology, 94(3), 746-757. doi: 10.1037/a0015047.
  19. Resick, C.J., Mitchelson, J.K., Dickson, M.W., & Hanges, P.J. (2009). Culture, corruption, and the endorsement of ethical leadership. In W.H. Mobley, Y. Wang & M. Li (Eds.), Advances in global leadership. Bingley: Emerald Group Publishing Limited. doi: 10.1108/S1535-1203(2009)0000005009.
  20. Salas, E., Reyes, D.L., & McDaniel, S.H. (2018). The science of teamwork: Progress, reflections, and the road ahead. American Psychologist, 73(4), 593-600. doi: 10.1037/amp0000334.
  21. Schilling, S. (2024). “Trust people you’ve never worked with” – a social network analysis of teamwork, cohesion, and social support in interprofessional and interdisciplinary teams during the COVID-19 pandemic. Frontiers in Psychology, 15, article number 1293171. doi: 10.3389/fpsyg.2024.1293171.
  22. Siebold, G.L. (2007). The essence of military group cohesion. Armed Forces & Society, 33(2), 286-295. doi: 10.1177/0095327X06294173.
  23. State of the American manager. (2015). Retrieved from https://www.gallup.com/services/182138/state-american-manager.aspx.
  24. State of the global workplace 2023 report: The voice of the world’s employees. (2023). Retrieved from https://advisor.visualcapitalist.com/wp-content/uploads/2023/06/state-of-the-global-workplace-2023-download.pdf.
  25. Tang, L., Shi, M., Liu, Y., Liu, Y., & Yang, B. (2024). Building a committed workforce: The synergistic effects of coaching leadership, organizational self-esteem, and learning goal orientation. Frontiers in Psychology, 15, article number 1423540. doi: 10.3389/fpsyg.2024.1423540.
  26. Waizenegger, L., McKenna, B., Cai, W., & Bendz, T. (2020). An affordance perspective of team collaboration and enforced working from home during COVID-19. European Journal of Information Systems, 29(4), 429-442. doi: 10.1080/0960085X.2020.1800417.

Подання статті

 
Flag Counter