Вісник Національного університету оборони України

  • Отримано 18.03.2026,
  • Доопрацьовано 31.07.2026,
  • Прийнято 25.08.2026
  • Опубліковано 31.08.2026
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 21, № 4, 2026
  • посттравматичний стресовий розлад; бойовий стрес; психологічна реабілітація; психосоціальна підтримка; резильєнтність; емоційна регуляція
  • https://doi.org/10.33099/2617-6858-26-21-4-19-30
  • Сторінки 19-30

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку ефективних підходів психологічної підтримки ветеранів у процесі їхньої адаптації до мирного життя в умовах зростання психотравматичних наслідків війни. Метою дослідження було теоретичне обґрунтування можливостей застосування арттерапевтичних методів у процесі адаптації ветеранів до мирного життя та вивчення взаємозв’язку психоемоційного стану, соціальної адаптованості й соціального благополуччя осіб із бойовим досвідом. У дослідженні використано комплекс теоретичних, емпіричних та математико-статистичних методів. Здійснено аналіз і систематизацію сучасних наукових джерел щодо психологічних наслідків бойового досвіду та можливостей застосування арттерапії. Емпіричне дослідження проведено за участю 15 ветеранів чоловічої статі віком від 23 до 61 року із використанням психодіагностичних методик оцінювання психоемоційного стану, соціальної адаптованості та соціального благополуччя. Для обробки результатів застосовано описову статистику, кореляційний та факторний аналіз. Результати дослідження засвідчили наявність у більшості респондентів симптоматики тривоги, депресії та посттравматичного стресового розладу, а також труднощів соціально-психологічної адаптації. Кількісно це підтверджується тим, що первинну симптоматику психоемоційних порушень виявлено у 80,0 % респондентів, а низький рівень соціальної адаптованості – у 53,3 % учасників дослідження. Встановлено сильний прямий кореляційний зв’язок між показниками психоемоційного стану та рівнем соціальної адаптованості. Водночас не виявлено виражених взаємозв’язків між більшістю компонентів соціального благополуччя та проявами посттравматичної симптоматики, що може свідчити про відносну автономність окремих складових соціального функціонування. За результатами факторного аналізу виділено дві латентні структури, пов’язані із соціальною включеністю та процесом реадаптації. Теоретичний аналіз наукових джерел засвідчив перспективність застосування арт-терапевтичних методів у системі психологічної підтримки ветеранів. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів для вдосконалення програм психологічного супроводу та психосоціальної підтримки ветеранів, а також обґрунтування доцільності включення арт-терапевтичних методів до комплексних реабілітаційних заходів

Використані джерела

  1. Ahaiev, N.A., Kokun, O.M., Pishko, I.O., Lozinska, N.S., Ostapchuk, V.V., & Tkachenko, V.V. (2016). Collection of methods for diagnosing negative mental states in military personnel: Methodological manual. Kyiv: Research Centre for Humanitarian Problems of the Armed Forces of Ukraine.
  2. Aleshchenko, V. (2022). Socio-psychological adaptation of combatants. Psychological Journal, 8, 6-16. doi: 10.31499/2617-2100.8.2022.258305.
  3. Babayan, Yu.O., & Grishman, L.O. (2014). Peculiarities of psychological readiness of military personnel to act in extreme conditions. Scientific Bulletin of Mykolaiv National University named after Sukhomlynskyi. Series: Psychological Sciences, 13, 17-21.
  4. Brewin, C.R., et al. (2017). A review of current evidence regarding the ICD-11 proposals for diagnosing PTSD and complex PTSD. Clinical Psychology Review, 58. doi: 10.1016/j.cpr.2017.09.001.
  5. Campbell, M., Decker, K.P., Kruk, K., & Deaver, S.P. (2016). Art therapy and cognitive processing therapy for combat-related PTSD: A randomized controlled trial. Art Therapy, 33(4), 169-177. doi: 10.1080/07421656.2016.1226643.
  6. Chetveryk-Burchak, A.H. (2014). Description and adaptation of the questionnaire “Social Well-Being Scale” by C. Keyes. The Journal of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series: Psychology, 1099(54), 28-33.
  7. Dudnyk, O.A. (2021). Acquired helplessness and depression: Characteristics of the relationship. Psychological Journal, 7, 37-45. doi: 10.31499/2617-2100.7.2021.234571.
  8. Felyk, V.M. (2025). Peculiarities of manifestations of combat stress in military personnel in wartime conditions. (Master’s thesis, Luhansk Taras Shevchenko National University, Poltava, Ukraine).
  9. Gettings, R.D., McGuire, A.P., de Arellano, M.A., Bakhshaie, J., & Storch, E.A. (2022). Exploring the role of social connection in interventions with military veterans diagnosed with PTSD: A systematic narrative review. Frontiers in Psychology, 13, article number 873885. doi: 10.3389/fpsyg.2022.873885.
  10. Hass-Cohen, N., & Carr, R. (Eds.). (2008). Art therapy and clinical neuroscience. London: Jessica Kingsley Publishers.
  11. Herman, J.L. (1997). Trauma and recovery: The aftermath of violence – from domestic abuse to political terror. New York, NY: Basic Books.
  12. Hobfoll, S.E., Stevens, N.R., & Zalta, A.K. (2019). Expanding the science of resilience: Conserving resources in the aid of adaptation. Current Opinion in Psychology, 14, 139-143. doi: 10.1016/j.copsyc.2019.06.002.
  13. International Classification of Diseases 11th Revision. (n.d.). Retrieved from https://icd.who.int/en/.
  14. Keyes, C.L.M. (2013). Mental well-being. In Mental well-being: International contributions to the study of positive mental health (pp. 11-29). Dordrecht: Springer. doi: 10.1007/978-94-007-5195-8.
  15. Kivak, R. (2024). Transactional model of stress and coping. EBSCO Research Starters.
  16. Kudar, K., Nsingi, N., Seager, M.J., Weavers, M., & Piotrowski, C.C. (2025). Therapeutic use of art with active duty military members and veterans with PTSD: A scoping review. Journal of Military, Veteran and Family Health, 11(4), 72-86. doi: 10.3138/jmvfh-2024-0063.
  17. Lemak, M.V., & Petryshche, V.Yu. (2016). Psychologist for work: Diagnostic methods. Uzhhorod: Oleksandra Harkusha Publishing House.
  18. Lisnyak, M.S. (2024). Peculiarities of psychological adaptation of the military to the conditions of hostilities. (Master’s thesis, Nizhyn Mykola Gogol State University, Nizhyn, Ukraine).
  19. Maercker, A. (2022). Trauma sequelae. Berlin: Springer. doi: 10.1007/978-3-662-64057-9.
  20. Malchiodi, C.A. (2020). Trauma and expressive arts therapy: Brain, body, and imagination in the healing process. New York, NY: Guilford Press.
  21. Muller, M. (2014). If you have experienced a psychotraumatic event. Lviv: Svichado.
  22. Nykyforova, O.A., & Bidniak, M.V. (2023). Acoustic barotrauma in present-day conditions: Physiological characteristics of the mechanism of contusions. In Modern challenges and current issues of ensuring international and national security: Trends, problems and ways to solve them: Proceedings of the International Scientific and Practical Conference, Dnipro, December 2, 2022 (pp. 360-363). Dnipro: Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs.
  23. Rakesh, G., Clausen, A.N., Buckley, M.N., Clarke-Rubright, E., Fairbank, J.A., Wagner, H.R., & Morey, R.A. (2022). The role of trauma, social support, and demography on veteran resilience. European Journal of Psychotraumatology, 13(1), article number 2058267. doi: 10.1080/20008198.2022.2058267.
  24. Rozov, V.I. (2024). Methods and techniques of psychological work with processing traumatic experience. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Psychology, 2, 46-52. doi: 10.32782/psy-visnyk/2024.2.9.
  25. Sipko, L.O. (2015). Overcoming combat stress and its psychological consequences. Scientific Bulletin of Mykolaiv National University named after Sukhomlynskyi. Series: Psychological Sciences, 2(15), 129-134.
  26. Society of Psychologists of Ukraine. (1990). Ethical code of the psychologist. Retrieved from https://clipr.cc/ZWx4Y.
  27. Spirina, I.D., Pyliagina, H.Ya., Chugunov, V.V., Fauzi, Ye.S., Zhyvilova, Ya.S., & Shevchenko, Yu.M. (2022). Medical psychology: Textbook. Dnipro: Lira.
  28. Tedeschi, R.G., & Calhoun, L.G. (2004). Posttraumatic growth: Conceptual foundations and empirical evidence. Psychological Inquiry, 15(1). doi: 10.1207/s15327965pli1501_01.
  29. Tytarenko, T.M. (2018). Psychological health of personality: Self-help tools in conditions of prolonged traumatization. Kropyvnytskyi: Imex-LTD.
  30. van der Kolk, B.A. (2014). The body keeps the score: Brain, mind, and body in the healing of trauma. New York, NY: Viking.
  31. Volotovska, N. (2023). Prospects for the use of art therapy as a means of counteracting post-traumatic stress disorder. Psychosomatic Medicine and General Practice, 8(4). doi: 10.26766/pmgp.v8i4.464.
  32. Voznesenska, O.L. (2015). Possibilities of art therapy in overcoming psychological trauma. In Psychological assistance to a person experiencing the consequences of traumatic events: Collection of articles (pp. 98-110). Kyiv: Milenium.
  33. World Medical Association. (2025). World Medical Association Declaration of Helsinki: Ethical principles for medical research involving human participants. JAMA, 333(1), 71-74. doi: 10.1001/jama.2024.21972.
  34. World mental health report: Transforming mental health for all. (2022). Retrieved from https://www.who.int/publications/i/item/9789240049338.
  35. Zelenska, K.O. (2023). Personalized system of therapy for stress-associated disorders in persons affected by combat operations. Medicine Today and Tomorrow, 92(2), 54-61. doi: 10.35339/msz.2023.92.2.zel.
  36. Zlyvkov, V.L., Lukomska, S.O., & Fedan, O.V. (2016). Psychodiagnostics of personality in crisis life situations. Kyiv: Pedagogical Thought.

Подання статті

 
Flag Counter