Вісник Національного університету оборони України

  • Головна
  • Том 21, № 4, 2026

  • Особливості проявлення дезадаптивності та резильєнтності до бойової психологічної травматизації у мобілізованих військовослужбовців після участі в бойових діях

  • Отримано 06.04.2026,
  • Доопрацьовано 22.07.2026,
  • Прийнято 25.08.2026
  • Опубліковано 31.08.2026
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 21, № 4, 2026
  • екстремальні умови; посттравматичний стресовий розлад; емоційна регуляція; негативні психічні стани; суїцидальний ризик
  • https://doi.org/10.33099/2617-6858-26-21-4-31-41
  • Сторінки 31-41

Тривала російсько-українська війна посилила потребу в розумінні психологічних наслідків інтенсивного бойового досвіду для мобілізованих військовослужбовців та визначенні чинників, пов’язаних з успішною післябойовою адаптацією. Метою дослідження було визначити особливості проявів дезадаптивності та резильєнтності у мобілізованих військовослужбовців після участі в інтенсивних бойових діях. Психодіагностичне оцінювання проводилося з використанням шкали інтенсивності бойового досвіду, опитувальника диференціації посттравматичного стресу, методики оцінювання негативних психічних реакцій і станів у військовослужбовців, шкали дезадаптивності та шкали стійкості до бойової психологічної травматизації. Зазначені методики дали змогу оцінити інтенсивність бойового досвіду, симптоми посттравматичного стресу, негативні психічні стани, дезадаптивність і резильєнтність та продемонстрували задовільну внутрішню узгодженість (α Кронбаха = 0,84-0,91). Кластерний аналіз дозволив виокремити два контрастні психологічні профілі: групу з високою дезадаптивністю та низькою резильєнтністю (n = 148; M = 19,76, SD = 5,95; M = 124,33, SD = 19,77 відповідно) і групу з нижчим рівнем дезадаптивності та вищою резильєнтністю (n = 102; M = 9,75, SD = 4,76; M = 138,72, SD = 25,87; t = 4,74, p < 0,001). У військовослужбовців першої групи виявлено значно більш виражені труднощі поведінкової регуляції, суїцидальний ризик, когнітивну дисфункцію та негативні емоційні стани, тоді як компоненти резильєнтності негативно корелювали з проявами дезадаптивності. Отримані дані обґрунтували доцільність диференційованого підходу до психологічної реабілітації з урахуванням рівня резильєнтності, специфіки бойового досвіду та актуального психічного стану під час визначення обсягу і змісту психологічних втручань. Результати дослідження можуть бути використані для раннього виявлення груп ризику, індивідуалізації психологічної підтримки та розроблення цільових програм реабілітації й психологічного відновлення у військових реабілітаційних центрах і службах психологічного забезпечення сектору безпеки і оборони України

Використані джерела

  1. Blinov, O.A. (2020). Psychology of combat stress. (Doctoral dissertation, G.S. Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine).
  2. Charlot, K., Chapelot, D., Siracusa, J., Lavoué, C., Colin, P., Oustric, P., Thivel, D., Finlayson, G., & Bourrilhon, C. (2021). An augmented food strategy leads to complete energy compensation during a 15-day military training expedition in the cold. Physiological Reports, 9(11), article number e14591. doi: 10.14814/phy2.14591.
  3. Chyzhevskyi, S.O. (2023). Peculiarities of psychological recovery of military personnel in the context of a full-scale Russian invasion: Scientific report at the methodological seminar of NAES of Ukraine “Actual problems of mental health protection of the Ukrainian people under martial law and post-war times”, November 16, 2023. Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, 5(2), 1-5. doi: 10.37472/v.naes.2023.5229.
  4. Fedyk, A.O., Valchuk, O.A., Okhrimenko, I.M., Danylchenko, T.V., Bets, I.O., Balahur, L.O., & Brykovskyi, A.G. (2025). Socio-psychological causes and consequences of combat stress in armed conflict participants. Medical Advances, 78(1), 82-89. doi: 10.36740/WLek/197120.
  5. Fitkalo, O. (2024). Post-traumatic stress disorder after suffering acubarotrauma: A clinical case. Psychosomatic Medicine and General Practice, 9(1). doi: 10.26766/pmgp.v9i1.478.
  6. Flood, A., & Keegan, R.J. (2022). Cognitive resilience to psychological stress in military personnel. Frontiers in Psychology, 13, article number 809003. doi: 10.3389/fpsyg.2022.809003.
  7. Frankova, I., Klochkov, V., Pyvovarenko, M., Hukovskyy, O., Zohar, J., & Vermetten, E. (2025). Psychological resilience in trench warfare: Leveraging mental health frameworks for Ukrainian soldiers. Neuroscience Applied, 4, article number 105528. doi: 10.1016/j.nsa.2025.105528.
  8. Furs, O.Y. (2025). The problem of mental self-regulation of military professionals in psychological theory and practice. Organizational Psychology. Economic Psychology, 37(4), 188-195. doi: 10.31108/2.2025.4.37.17.
  9. Grover, L.E., Williamson, C., Burdett, H., Palmer, L., & Fear, N.T. (2024). Level of perceived social support, and associated factors, in combat-exposed (ex-)military personnel: A systematic review and meta-analysis. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, 59(12), 2119-2143. doi: 10.1007/s00127-024-02685-3.
  10. Hanaba, S., & Munenko, A. (2025). Psychological readiness of servicemen: Theoretical foundations of a preventive approach to resilience. Scientific Innovations and Advanced Technologies, 10(50), 1433-1444. doi: 10.52058/2786-5274-2025-10(50)-1433-1444.
  11. Kalnysh, V.V., Shvets, A.V., Nahorna, A.M., & Trinka, I.S. (2025). Structure and consequences of combat stress of combatants in different periods of 2024. Ukrainian Journal of Military Medicine, 6(1), 6-16. doi: 10.46847/ujmm.2025.1(6)-006.
  12. Kanapeckaitė, R., & Bagdžiūnienė, D. (2024). Relationships between team characteristics and soldiers’ organizational commitment and well-being: The mediating role of psychological resilience. Frontiers in Psychology, 15, article number 1353793. doi: 10.3389/fpsyg.2024.1353793.
  13. Kokun, O., Pischko, I., & Lozinska, N. (2022). Examination of military personnel’s changed psychological states during long-term deployment in a war zone. Annals of Psychology, 38(1), 191-200. doi: 10.6018/analesps.475041.
  14. Kolesnichenko, O.S., Matsegora, Y.V., & Prykhodko, I.I. (2017). Method of assessing traumatic combat experiences in servicemen participating in hostilities. Black Sea Scientific Studies, 5, 149-154.
  15. Kolesnichenko, O.S., Prykhodko, I.I., Matsehora, Y.V., Yurieva, N.V., Lyman, A.A., & Baida, M.S. (2020). Applied psychodiagnostics in the National Guard of Ukraine. Kharkiv: National Academy of the National Guard of Ukraine.
  16. Kucherenko, N.S. (2025). Features of the manifestation of post-traumatic stress in mobilized military servicemen after participation in combat operations. The Bulletin of National Defence University of Ukraine, 87(5), 101-111. doi: 10.33099/2617-6858-2025-87-5-101-111.
  17. Lee, Y.S., Lee, Y., & Lim, M.H. (2025). Suicidal ideation, depression, anxiety, impulsivity, self-esteem, emotional regulation, child trauma and hopelessness in Korean military soldiers. Healthcare, 13(18), article number 2356. doi: 10.3390/healthcare13182356.
  18. Matsegora, Y., Prikhodko, I., Kolesnychenko, O., & Bayda, M. (2023). Psychometric properties of the method “Assessment of negative mental reactions and states in military servicemen” and experience of its use in short-term psychological recovery. Honor and Law, 1(84), 114-124. doi: 10.33405/2078-7480/2023/1/84/276858.
  19. Nerubasska, A.O., Moskalova, V.A., & Fesiuk, A.I. (2023). Modern aspects of psychological adaptation of military personnel in combat conditions. Habitus, 51, 229-233. doi: 10.32782/2663-5208.2023.51.39.
  20. Nieminskyi, I.V., et al. (2023). Organization of psychological training in the Armed Forces of Ukraine: Training and methodological manual. Kyiv: Research Center for Humanitarian Problems of the Armed Forces of Ukraine.
  21. Pietrzak, R.H., Bryan, C.J., Fischer, I.C., Nichter, B., & Trachik, B. (2025). Resilience and vulnerability: Suicide-specific cognitions in a nationally representative sample of US military veterans. Primary Care Companion for CNS Disorders, 27(1), article number 24m03821. doi: 10.4088/PCC.24m03821.
  22. Prykhodko, I.I., Matsehora, Y.V., Kolesnichenko, O.S., & Bayda, M.S. (2017). Express-questionnaire “Desadaptitivity”: Development, approbation, psychometric indicators. Bulletin of the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine. Series: Psychology, 3, 53-78.
  23. Prykhodko, I.I., Matsehora, Y.V., & Kucherenko, N.S. (2025). “Posttraumatic stress differentiation questionnaire”: Modification, validation, psychometric indicators. Honor and Law, 1(92), 107-126. doi: 10.33405/2078-7480/2025/1/92/332048.
  24. Puzyrov, Ye.V., & Izviekov, V.V. (2023). Combat stress and its consequences for military servants. Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series: Psychology, 34(73), 203-209. doi: 10.32782/2709-3093/2023.1/33.
  25. Shevchuk, O., & Mitlosh, A. (2025). Psychological features of interpersonal interaction among military personnel. Research Bulletin. Series: Psychology, 2, 177-182. doi: 10.32782/cusu-psy-2025-2-25.
  26. Sydorenko, I.I., & Marchenko, O.H. (2022). Learned helplessness as a consequence of the war in Ukraine. In Mental health of the individual in a crisis society: Proceedings of the VII all-Ukrainian scientific and practical conference (pp. 331-333). Lviv: Lviv State University of Internal Affairs.
  27. WMA. (2024). WMA Declaration of Helsinki – ethical principles for medical research involving human participants. Retrieved from https://www.wma.net/policies-post/wma-declaration-of-helsinki/.

Подання статті

 
Flag Counter