Вісник Національного університету оборони України

В статті Збройні Сили України розглядаються як складна відкрита нелінійна система, основним механізмом реалізації якої є соціальна взаємодія. Протиборство на полі бою автори розглядають не тільки як протистояння стратегії і тактики, різних систем управління військами, озброєння, військової техніки, але і протистояння ментальних моделей, різних типів мислення та морально-етичних якостей окремих військовослужбовців, що приймають рішення і свідомо виконують накази керівництва. Пропонується розширити оптику і поглянути на це протиборство як на протистояння протилежних підходів до формування моральності – фундаментальної інтегральної якості особового складу, що лежить в основі здатності і готовності військовослужбовців до виконання завдань за призначенням. Автори звертають увагу на концептуальні відмінності у ставленні до військовослужбовців в НАТО, Збройних Силах України та російській армії, які ґрунтуються на різних підходах до розуміння базових цінностей і моральних ідеалів та пропонують власний підхід до аналізу моральності, що на засадничому рівні включає оновлене визначення моральності, експлікацію її формування та розвитку та опис окремих механізмів її реалізації через вплив на свідомість і поведінку військовослужбовців системи стійких наративів. Мета дослідження. Розкрити концептуальні засади розвитку моральності відповідно до оновлених Стандартів НАТО та механізми формування моральності на прикладі потенційного впливу на свідомість і поведінку військовослужбовців системи стійких наративів

Використані джерела