Вісник Національного університету оборони України

  • Отримано 30.03.2025,
  • Доопрацьовано 31.05.2025,
  • Прийнято 25.06.2025
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 20, № 4, 2025
  • здобувачі; перфекціонізм; емоційний комфорт; самоефективність; суб’єктна позиція; чинники-протектори
  • https://doi.org/10.33099/2617-6858-2025-86-4-168-175
  • Сторінки 168-175

Перфекціонізм і такі його параметри, як соціально приписаний перфекціонізм і перфекціоністський коґнітивний стиль тісно пов’язані із симптомами емоційної дезадаптації, як із депресивними, так і з тривожними, тоді як Я-адресований перфекціонізм демонструє позитивні зв’язки із чинниками-протекторами, що компенсує його деструктивний вплив на емоційне благополуччя. Це свідчить про його відносну адаптивність. Дані співвідносяться з вже отриманими результатами сучасних досліджень. Суб’єктність і самоефективність визначено як чинники-протектори емоційного благополуччя. Вони зворотно пов'язані з показниками депресивних і тривожних симптомів та зумовлюють адаптивність Я-адресованого перфекціонізму. Деструктивний перфекціонізм пов’язаний із вираженістю об’єктної позиції у навчальній діяльності та зниженою самоефективністю. З метою зміцнення чинників-протекторів передбачається використання у програмах методів рефлексивно-діяльнісного підходу. Запропонований підхід акцентує підтримку суб’єктної позиції у навчальній діяльності, надаючи здобувачеві важливий ресурс для його емоційного благополуччя і подолання навчальних труднощів. Отримані дані може бути використано психологічними службами та викладачами ЗВО для такої організації процесу навчальної діяльності, яка сприятиме як успішному навчанню та психологічному благополуччю здобувачів

Використані джерела

  1. Bandura, A. (1977). Self-efficacy: toward a unifying theory of behavioral change. Psychological review, 84, 2, 191. DOI:10.1037/0033-295X.84.2.191
  2. Etherson, M. E. et al. (2022). Perfectionism, mattering, depressive symptoms, and suicide ideation in students: A test of the Perfectionism Social Disconnection Model. Personality and individual differences, 191, 111559. DOI:10.1016/j.paid.2022.111559
  3. Frost, R. et al. (1990). The dimensions of perfectionism. Cognitive therapy and research, 14, 449-468. DOI:10.1007/BF01172967
  4. Flett, G. et al. (2022). The destructiveness and public health significance of socially prescribed perfectionism: A review, analysis, and conceptual extension. Clinical Psychology Review, 93, 102130. DOI:10.1016/j. cpr.2022.102130
  5. Hewitt, P., Flett, G. (1990). Perfectionism and depression: A multidimensional analysis. Journal of social behavior and personality, 5, 5, 423.
  6. Hewitt, P., Flett, G. (1999). The multidimensional scale of perfectionism. Journ. of Counseling and Development 9, 44. DOI:10.1037/1040-3590.3.3.464
  7. Hill, A.P., Curran, T. (2016). Multidimensional perfectionism and burnout: A meta-analysis. Personality and social psychology review, 20, 3, 269-288. DOI:10.1177 /1088868315596286
  8. Smith, M. M. et al. (2018). Why does socially prescribed perfectionism place people at risk for depression? A five-month, two-wave longitudinal study of the Perfectionism Social Disconnection Model. Personality and Individual Differences, 134, 49-54. DOI:10.1016/j. paid.2018.05.040
  9. Stoeber, J., Madigan, D. J., Gonidis, L. (2020). Perfectionism is adaptive and maladaptive, but what’s the combined effect? Personality and Individual Differences, 161. 109846. DOI:10.1016/j.paid.2020.109846

Подання статті

 
Flag Counter