- здобувачі; перфекціонізм; емоційний комфорт; самоефективність; суб’єктна позиція; чинники-протектори
- https://doi.org/10.33099/2617-6858-2025-86-4-168-175
- Сторінки 168-175
Перфекціонізм і такі його параметри, як соціально приписаний перфекціонізм і перфекціоністський коґнітивний стиль тісно пов’язані із симптомами емоційної дезадаптації, як із депресивними, так і з тривожними, тоді як Я-адресований перфекціонізм демонструє позитивні зв’язки із чинниками-протекторами, що компенсує його деструктивний вплив на емоційне благополуччя. Це свідчить про його відносну адаптивність. Дані співвідносяться з вже отриманими результатами сучасних досліджень. Суб’єктність і самоефективність визначено як чинники-протектори емоційного благополуччя. Вони зворотно пов'язані з показниками депресивних і тривожних симптомів та зумовлюють адаптивність Я-адресованого перфекціонізму. Деструктивний перфекціонізм пов’язаний із вираженістю об’єктної позиції у навчальній діяльності та зниженою самоефективністю. З метою зміцнення чинників-протекторів передбачається використання у програмах методів рефлексивно-діяльнісного підходу. Запропонований підхід акцентує підтримку суб’єктної позиції у навчальній діяльності, надаючи здобувачеві важливий ресурс для його емоційного благополуччя і подолання навчальних труднощів. Отримані дані може бути використано психологічними службами та викладачами ЗВО для такої організації процесу навчальної діяльності, яка сприятиме як успішному навчанню та психологічному благополуччю здобувачів
Використані джерела
- Bandura, A. (1977). Self-efficacy: toward a unifying theory of behavioral change. Psychological review, 84, 2, 191. DOI:10.1037/0033-295X.84.2.191
- Etherson, M. E. et al. (2022). Perfectionism, mattering, depressive symptoms, and suicide ideation in students: A test of the Perfectionism Social Disconnection Model. Personality and individual differences, 191, 111559. DOI:10.1016/j.paid.2022.111559
- Frost, R. et al. (1990). The dimensions of perfectionism. Cognitive therapy and research, 14, 449-468. DOI:10.1007/BF01172967
- Flett, G. et al. (2022). The destructiveness and public health significance of socially prescribed perfectionism: A review, analysis, and conceptual extension. Clinical Psychology Review, 93, 102130. DOI:10.1016/j. cpr.2022.102130
- Hewitt, P., Flett, G. (1990). Perfectionism and depression: A multidimensional analysis. Journal of social behavior and personality, 5, 5, 423.
- Hewitt, P., Flett, G. (1999). The multidimensional scale of perfectionism. Journ. of Counseling and Development 9, 44. DOI:10.1037/1040-3590.3.3.464
- Hill, A.P., Curran, T. (2016). Multidimensional perfectionism and burnout: A meta-analysis. Personality and social psychology review, 20, 3, 269-288. DOI:10.1177 /1088868315596286
- Smith, M. M. et al. (2018). Why does socially prescribed perfectionism place people at risk for depression? A five-month, two-wave longitudinal study of the Perfectionism Social Disconnection Model. Personality and Individual Differences, 134, 49-54. DOI:10.1016/j. paid.2018.05.040
- Stoeber, J., Madigan, D. J., Gonidis, L. (2020). Perfectionism is adaptive and maladaptive, but what’s the combined effect? Personality and Individual Differences, 161. 109846. DOI:10.1016/j.paid.2020.109846