Вісник Національного університету оборони України

  • Отримано 10.04.2025,
  • Доопрацьовано 21.06.2025,
  • Прийнято 30.09.2025
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 20, № 5, 2025
  • викладач ЗВО; психологічне благополуччя; суб'єктивне благополуччя; метапізнання; метакогнітивні навички; емоційно-особистісні характеристики
  • https://doi.org/10.33099/2617-6858-2025-87-5-72-79
  • Сторінки 72-79

Метою проведеного дослідження було комплексне вивчення метакогнітивних та емоційно-особистісних чинників психологічного благополуччя викладачів. Проведене дослідження підтверджує вихідну гіпотезу і свідчить про те, що особистісні риси, параметри емоційної сфери та метапізнання можуть бути розглянуті як чинники благополуччя. Найвищий рівень суб'єктивного благополуччя у вибірці викладачів виявляється за високих рівнів сформованості метакогнітивних навичок, метакогнітивної включеності та системної рефлексії. Аналіз наведених результатів коваріаційного аналізу із врахуванням взаємодії перемінних дозволяє зробити висновки, що рівень суб'єктивного добробуту викладачів є достовірно вищим за високого рівня індексу позитивних емоцій. Також достовірний ефект мають вищий ступінь відповідальності та організованості (свідомість) і ступінь усвідомленості метакогнітивних навичок, переважання позитивних емоцій і здатність у конструктивній модальності взаємодіяти із власними емоціями, знаходити, за що бути вдячним у складній ситуації, і використовувати із метою розвитку (прийняття і позитивний перегляд). Деструктивний потенціал має високий індекс гострих негативних емоцій

Використані джерела

  1. Ağaç M., Üzar-Özçetin Ye. S. (2022). Psychological Resilience, Metacognitions, and Fear of Recurrence Among Cancer Survivors and Family Caregivers. Cancer Nursing, 2, 45, 454-462. DOI:10.1097/NCC.0000000000000973
  2. Casale S., Fioravanti G., Spada M.M. (2021). Modelling the contribution of metacognitions and expectancies to problematic smartphone use. Journal of Behavioral Addictions, 3, 10, 788-798. DOI:10.1556/2006.2021.00066
  3. Hansmeier J, Haberkamp A, Glombiewski JA, Exner C. (2021). Metacognitive Change During Exposure and Metacognitive Therapy in Obsessive-Compulsive Disorder. Front Psychiatry, Sep 3;12:722782. doi: 10.3389/fpsyt.2021.722782. PMID: 34539468; PMCID: PMC8446266.
  4. Harmsen R., Helms-Lorenz M., Maulana R., van Veen K. (2018). The relationship between beginning teachers’ stress causes, stress responses, teaching behaviour and attrition. Teachers and Teaching, 6, 24, 626-643. DOI:10.1080/13540602.2018.1465404
  5. Hodes M. (2022). Thinking about young refugees' mental health following the Russian invasion of Ukraine in 2022. Clin. Child Psychol. Psychiatry, 28, 3–14. doi: 10.1177/13591045221125639
  6. Klusmann U., Kunter M., Trautwein U., Lüdtke O., Baumert J. (2008). Teachers’ occupational well-being and quality of instruction: The important role of self-regulatory patterns. Journal of Educational Psychology, 3, 100, 702-715. DOI:10.1037/0022-0663.100.3.702
  7. Richter E., Lazarides R., Richter D. (2021). Four reasons for becoming a teacher educator: A large-scale study on teacher educators’ motives and well-being. Teaching and Teacher Education, 102. DOI:10.1016/j.tate.2021.103322
  8. Tarrasch R., Berger R., Grossman D. (2020). Mindfulness and compassion as key factors in improving teacher’s well-being. Mindfulness, 4, 11, 1049-1061. DOI:10.1007/s12671-020-01304-x
  9. Viac C., Fraser P. (2020). “Teachers’ well-being: A framework for data collection and analysis”, OECD Education Working Papers. OECD Publishing, 213. DOI:10.1787/c36fc9d3-en
  10. Zhang L., Chen J., Li X. et al. (2023). A Scope Review of the Teacher Well-being Research Between 1968 and 2021. Asia-Pacific Edu Research. DOI:10.1007/ s40299-023-00717-1

Подання статті

 
Flag Counter