Вісник Національного університету оборони України

  • Головна
  • Том 20, № 6, 2025

  • Резильєнтність та професійна життєстійкість військових медиків у зоні бойових дій

  • Отримано 15.06.2025,
  • Доопрацьовано 02.11.2025,
  • Прийнято 27.11.2025
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 20, № 6, 2025
  • психологічна стійкість; адаптивність; психоемоційний стан; бойовий стрес; ресурси відновлення
  • https://doi.org/10.33099/2617-6858-25-20-6-29-36
  • Сторінки 29-36

Повномасштабна війна, розпочата Росією у лютому 2022 р., актуалізувала потребу у військових медиках, здатних до швидкої адаптації в екстремальних умовах, опанування нових навичок, збереження життєстійкості та ефективної командної взаємодії в умовах високих фізичних і психологічних навантажень. Однак їхня діяльність залишається малодослідженою, що визначає актуальність обраної тематики. Метою дослідження було з’ясувати роль резильєнтності як психофізіологічного чинника професійної життєстійкості військових медиків у бойових умовах, визначити механізми її прояву та виявити зв’язок між особистою стійкістю й здатністю зберігати професійну функціональність. Проаналізовано проблему резильєнтності як психологічної стійкості й гнучкості особистості, що дозволяє зберігати позитивне налаштування, підтримує адаптивність і здатність функціонувати в найнесприятливіших умовах. В емпіричному дослідженні, зважаючи на специфіку роботи військово-медичного персоналу, проведено індивідуальні інтерв’ю та використано методики: шкала стійкості Коннора-Девідсона, опитувальник бойового стресу, опитувальники професійної стійкості. Аналіз кореляційних зв’язків дозволив виявити психологічні закономірності прояву резильєнтності та професійної життєстійкості. Отримані результати показали, що для 81 % досліджуваних військових медиків характерний достатньо високий та для 19 % – середній рівень резильєнтності при середньому рівні інтенсивності реагування на бойовий стрес у 69 %, що може тимчасово впливати на повноцінну діяльність. Однак загальна професійна життєстійкість залишалася на високому (50 %) та середньому (38 %) рівнях. Це засвідчило про формування резильєнтності як набутої якості в умовах бойового стресу, що підвищує професійну спроможність медиків і розширює їхній потенціал як фахівців. На основі результатів дослідження окреслено рекомендації щодо посилення психологічного захисту – як стратегії самодопомоги для окремих осіб, так і підтримуючі практики для команди. Практична та теоретична цінність роботи полягає у поглибленні розуміння резильєнтності як ключового чинника підтримки психологічної та професійної життєздатності в умовах стресу, пов’язаного з війною, а також у наданні інформації для розробки ефективних програм психологічної підтримки медичного персоналу в зонах бойових дій

Використані джерела

  1. Abramyan, N.D. (2024). The concept, nature of origin and components of resilience. European Psychological Journal, 1, 7-12. doi: 10.36919/EUPSJO.1.2024.7-12.
  2. Acharya, C., & Sethi, V. (2020). Exploring the relationship between hardiness, perceived stress, life satisfaction and affect among college undergraduates. Journal of Psychosocial Research, 15(1), 341-347. doi: 10.32381/JPR.2020.15.01.29.
  3. Afita, L., & Nuranasmita, T. (2023). The role of social support in promoting resilience and mental well-being. Bulletin of Science Education, 3(3), 269-279. doi: 10.51278/bse.v3i3.867.
  4. Blinov, O. (2017). Combat stress questionnaire designed by O. Blinov (QCSB). Psychological Journal, 9(5), 32-43. doi: 10.31108/1.2017.5.9.3.
  5. Burlaka, V., et al. (2002). Studies of etiology, prevention and treatment of chemical addictions: Summaries of the core articles. Kharkiv: Disa Plus. doi: 10.13140/rg.2.1.5035.6323.
  6. Chykhantsova, O. (2025). The role of resilience as a personal resource in situations of uncertainty. Scientific Notes of the V.I. Vernadsky Tavrichesky National University. Series: Psychology, 36(3), 55-61. doi: 10.32782/2709-3093/2025.3/09.
  7. Connor, K.M., & Davidson, J.R.T. (2003). Development of a new resilience scale: The Connor-Davidson resilience scale (CD-RISC). Depression and Anxiety, 18(2), 76-82. doi: 10.1002/da.10113.
  8. Flood, A., & Keegan, R.J. (2022). Cognitive resilience to psychological stress in military personnel. Frontiers in Psychology, 13, article number 809003. doi: 10.3389/fpsyg.2022.809003.
  9. Georgescu, M.F., Fischer, I.C., Lowe, S., & Pietrzak, R.H. (2023). Psychological resilience in U.S. military veterans: Results from the 2019-2020 National Health and Resilience in Veterans Study. Psychiatric Quarterly, 94, 449-466. doi: 10.1007/s11126-023-10041-y.
  10. Hrishyn, E.O. (2021). Resistance of personality: The essence of the phenomenon, psychodiagnosis and means of development. Bulletin of the KhNPU named after G.S. Skovoroda. Psychology, 64, 62-81. doi: 10.34142/23129387.2021.64.04.
  11. Kobasa, S.C. (1982). The hardy personality: Toward a social psychology of stress and health. In G.S. Sanders & J. Suls (Eds.), Social psychology of health and illness. Hillsdale: Lawrence Erlbaum Associates. doi: 10.4324/9780203762967.
  12. Kokun, O.M. (2025). Human vitality and resilience in the modern world: Theory, research, practice. Kyiv: H.S. Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine.
  13. Kovalchuk, Z.Ya., & Zaverukha, O.Ya. (2024). Psychological features of the development of emotional stability and resilience: Age aspects. Scientific Bulletin of the Lviv State University of Internal Affairs (Psychological Series), 2, 37-44. doi: 10.32782/2311-8458/2024-2-5.
  14. Lazos, G.P. (2018). Resilience: Conceptualization of concepts, review of modern research. Current Problems of Psychology, 3(14), 26-64.
  15. Luthans, F., Luthans, K., Luthans, B., & Peterson, S. (2024). Psychological, physical, and social capitals: A balanced approach for more effective human capital in today’s organizations and life. Organizational Dynamics, 53(4), article number 101080. doi: 10.1016/j.orgdyn.2024.101080.
  16. Masten, A.S. (2001). Ordinary magic: Resilience processes in development. American Psychologist, 56(3), 227-238. doi: 10.1037//0003-066X.56.3.227.
  17. Muzychko, L. (2023). Psychological resourcefulness of the individual and its resilience. Journal of Social and Practical Psychology, 1, 28-33. doi: 10.32782/psy-2023-1-5.
  18. Myloslavska, O., & Bohdanovskyi, S. (2023). Resilience as a component of a military serviceman’s mental endurance. Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series “Psychology”, 34(73), 1, 197-202. doi: 10.32782/2709-3093/2023.1/32.
  19. Nikolenko, A., Ohorenko, V., Shusterman, T., & Kokashynskyi, V. (2025). Research on resilience and professional viability of students of specialization cycles in the field of mental health care during the war. Psychosomatic medicine and general practice, 10(2). doi: 10.26766/pmgp.v10i2.59.
  20. Panchenko, V., & Rozhkov, E. (2024). Personality resilience as a systemic personal and professional property. Collection of Scientific Papers “Logos”, 237-242. doi: 10.36074/logos-19.07.2024.045.
  21. Pengilly, J.W., & Dowd, E.T. (2000). Hardiness and social support as moderators of stress. Journal of Clinical Psychology, 56(6), 813-820. doi: 10.1002/(SICI)1097-4679(200006)56:63.0.CO;2-Q.
  22. Sampson, L., Kim, A.H., O’Neill, J., & Tamez, M. (2024). Psychological resilience, resilient coping and health. Preventive Medісene Reports, 30(46), article number 102874. doi: 10.1016/j.pmedr.2024.102874.
  23. Sandvik, A.M., Bartone, P., Hystad, S., & Phillips, T.M. (2013). Psychological hardiness predicts neuroimmunological responses to stress. Psychology, Health & Medicine, 18(6), article number 1072954. doi: 10.1080/13548506.2013.772304.
  24. Schwarzer, R. (2024). Stress, resilience, and coping resources in the context of war, terror, and migration. Current Opinion in Behavioral Sciences, 57(3), article number 101393. doi: 10.1016/j.cobeha.2024.101393.
  25. Shcherbak, T. (2024). Research on the resilience of volunteers during martial law. Slobozhanskyi scientific bulletin. Series: Psychology, 1, 200-205. doi: 10.32782/psyspu/2024.1.35.
  26. Shkolina, N.V., Shapoval, I.I., Orlova, I.V., Kedyc, I.O., & Stanislavchuk, M.A. (2020). Adaptation and validation of the Ukrainian version of the Connor-Davidson resilience scale‑10 (CD‑RISC‑10): Testing in patients with ankylosing spondylitis. Ukrainian Journal of Rheumatology, 2(80), 66-72. doi: 10.32471/rheumatology.2707-6970.80.15236.
  27. Southwick, S.M., & Charney D.S. (2012). Resilience: The science of mastering life’s greatest challenges. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/CBO9781139013857.
  28. Southwick, S.M., Bonanno, G.A., Masten, A.S., Panter-Brick, C., & Yehuda, R. (2014). Resilience definition, theory and challenges. European Journal of Psychotraumatology, 5(1), article number 25338. doi: 10.3402/ejpt.v5.25338.
  29. Taherkhani, Z., Kaveh, M.H., Mani, A., Ghahremani, L., & Khademi, K. (2023). The effect of positive thinking on resilience and life satisfaction of older adults: A randomized controlled trial. Scientific Reports, 13, article number 3478. doi: 10.1038/s41598-023-30684-y.
  30. Tarazona, A.K. Katherine, & Piñero, M.L. (Eds.). (2023). Resilience and innovation: Education, psychoeducation, psychosocial, entrepreneurship, and health. Barquisimeto: UPEL IPB. doi: 10.46498/upelipb.lib.0019.
  31. Troy, A.S., Willroth, E., Shallcross, A.J., Giuliani, N.R., Gross, J.J., & Mauss, I.B. (2023). Psychological resilience: An affect-regulation framework. Annual Review, 74(1), 547-576. doi: 10.1146/annurev-psych-020122-041854.
  32. Tytarenko, T. (2025). Parameters of self-healing subcultural life-making in wartime conditions. Scientific Studios on Social and Political Psychology, 31(1), 25-32. doi: 10.61727/sssppj/1.2025.25.
  33. WMA. (2024). WMA Declaration of Helsinki – ethical principles for medical research involving human participants. Retrieved from https://www.wma.net/policies-post/wma-declaration-of-helsinki/.

Подання статті

 
Flag Counter