Вісник Національного університету оборони України

  • Головна
  • Том 21, № 1, 2026

  • Просторово-мнестична модель девіантної поведінки: взаємозв’язок топології простору, вибірковості пам’яті і форм девіантної поведінки

  • Отримано 02.09.2025,
  • Доопрацьовано 30.12.2025,
  • Прийнято 27.01.2026
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 21, № 1, 2026
  • спогади; структура феноменологічного досвіду; когнітивно-просторова організація; патерни поведінкової регуляції; психологічна ригідність
  • https://doi.org/10.33099/2617-6858-26-21-1-16-26
  • Сторінки 16-26

У сучасній психологічній науці проблема девіантної поведінки залишається актуальною у зв’язку з обмеженістю моделей, що пояснюють її стійкість лише через когнітивні помилки або соціальні чинники, і недостатньою увагою до ролі внутрішньої організації суб’єктивного простору та пам’яті. Метою дослідження була розробка та емпірична перевірка трихотомічної просторово-мнестичної моделі девіантної поведінки, в якій пам’ять розглядається як спосіб організації життєвого простору особистості. Методологія дослідження ґрунтувалася на інтеграції феноменологічного та когнітивного підходів із використанням експериментально-психологічних методів і кореляційного аналізу. У результаті дослідження запропоновано просторово-мнестичну модель, в якій вибірковість пам’яті виступає ключовим механізмом формування топологічних характеристик суб’єктивного простору, зокрема його структурованості, протяжності, безперервності, тривимірності та нескінченності. На відміну від традиційної когнітивної психології, яка зосереджується на функціональних аспектах пам’яті (кодуванні, зберіганні, вилученні та когнітивних схемах), запропонована модель трактує пам’ять як фундаментальний механізм організації життєвого простору людини. Показано, що стійкі патерни девіантної поведінки можуть бути інтерпретовані як наслідок специфічної конфігурації простору і пам’яті, а не як випадкові або ситуативні порушення регуляції. Емпірична валідація моделі проведена на вибірці з 50 випробовуваних віком 20-50 років із застосуванням тесту Stroop Color-Word Test. Аналіз показників автоматизованого читання, називання кольорів, умов інтерференції та індексу інтерференції виявив значущі кореляції між когнітивною ригідністю, порушеннями просторового сприйняття та проявами девіантної поведінки. Отримані результати підтвердили, що особливості просторової організації досвіду визначають типові поведінкові сценарії, зокрема педантичність, імпульсивність, емоційне перевантаження та звуження когнітивного поля. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання просторово-мнестичної моделі для психологічної діагностики, профілактики та корекції стійких форм девіантної поведінки

Використані джерела

  1. Aristotle. (1999). Physics. Oxford: Oxford University Press.
  2. Bielińska, A., & Lipszyc, A. (Eds.). (2024). Space in psychoanalysis, psychoanalysis in space. Abingdon: Routledge.
  3. Descartes, R. (1996). Meditations on first philosophy: With selections from the objections and replies. Cambridge: Cambridge University Press.
  4. Frankl, V. (2023). Man’s search for meaning. A psychologist in a concentration camp. Kharkiv: KSD.
  5. Holleman, G.A., Hooge, I.T.C., Kemner, C., & Hessels, R.S. (2020). The “real‑world approach” and its problems: A critique of the term ecological validity. Frontiers in Psychology, 11, article number 721. doi: 10.3389/fpsyg.2020.00721.
  6. Koevoet, D., & Postma, A. (2023). Is there selective retroactive memory enhancement in humans?: A meta-analysis. Psychonomic Bulletin & Review, 31, 531-540. doi: 10.3758/s13423-023-02372-5.
  7. Kondakov, N.P. (2011). Iconography of the Mother of God (Vol. 3). Rome: La Casa Editrice del Centro Aletti.
  8. Lewin, K. (1939). Field theory and experiment in social psychology: Concepts and methods. American Journal of Sociology, 44(6), 868-896.
  9. Morton, N.W., Sherrill, K.R., & Preston, A.R. (2017). Memory integration constructs maps of space, time, and concepts. Current Opinion in Behavioral Sciences, 17, 161-168. doi: 10.1016/j.cobeha.2017.08.007.
  10. Musa, A., Khan, S., Mujahid, M., & El-Gaby, M. (2022). The shallow cognitive map hypothesis: A hippocampal framework for thought disorder in schizophrenia. Schizophrenia, 8(1), 34. doi: 10.1038/s41537-022-00247-7.
  11. Neisser, J., Abreu, G., Drane, D.L., Pedersen, N.P., Parsons, T.D., & Cleary, A.M. (2023). Opening a conceptual space for metamemory experience. New Ideas in Psychology, 69, article number 100995. doi: 10.1016/j.newideapsych.2022.100995.
  12. Northoff, G. (2023). Spatiotemporal psychopathology – a novel approach to brain and symptoms. Archives of Neuropsychiatry, 59(1), 3-9. doi: 10.29399/npa.28146.
  13. Reichenbach, H. (1958). The philosophy of space and time. New York: Dover Publications.
  14. Riemann, B. (1868). On the hypotheses which lie at the foundation of geometry (Communicated by R. Dedekind). Proceedings of the Royal Society of Sciences in Göttingen, 13, 133-152.
  15. Satmarean, T.S. (2022). Social information processing biases in antisocial behaviour. (PhD thesis, University of Sheffield, Sheffield, United Kingdom).
  16. Scoville, W.B., & Milner, B. (1957). Loss of recent memory after bilateral hippocampal lesions. Journal of Neurology, Neurosurgery & Psychiatry, 20(1), 11-21. doi: 10.1136/jnnp.20.1.11.
  17. Son, J.-Y., Bhandari, A., & FeldmanHall, O. (2021). Cognitive maps of social features enable flexible inference in social networks. Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS), 118 (39), article number e2021699118. doi: 10.1073/pnas.2021699118.
  18. Son, J.-Y., Bhandari, A., & FeldmanHall, O. (2023). Abstract cognitive maps of social network structure aid adaptive inference. Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS), 120(47), article number e2310801120. doi: 10.1073/pnas.2310801120.
  19. Sousa, А., Chowdhury, А., & Silva, A.J. (2021). Dimensions and mechanisms of memory organization. Perspective, 109(17), 2649-2662. doi: 10.1016/j.neuron.2021.06.014.
  20. Villegas, А., & Siegelbaum, S.A. (2025). Modulation of aggression by social novelty recognition memory in the hippocampal CA2 region. BioRxiv, 44(7), article number 115992. doi: 10.1016/j.celrep.2025.115992.
  21. Wertz, F. (1993). Cognitive psychology: A phenomenological critique. Journal of Theoretical and Philosophical Psychology, 13(1), 2-24. doi: 10.1037/h0091109.
  22. Wilson, R.A., & Foglia, L. (2011). Embodied cognition. Stanford: Stanford Encyclopedia of Philosophy.
  23. WMA. (2024). WMA Declaration of Helsinki – ethical principles for medical research involving human participants. Retrieved from https://www.wma.net/policies-post/wma-declaration-of-helsinki/.

Подання статті

 
Flag Counter