Вісник Національного університету оборони України

  • Отримано 23.07.2025,
  • Доопрацьовано 11.12.2025,
  • Прийнято 27.01.2026
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 21, № 1, 2026
  • психограма; професійно-психологічний відбір; мотиваційний компонент; психофізіологічні властивості; когнітивна сфера; життєстійкість
  • https://doi.org/10.33099/2617-6858-26-21-1-46-54
  • Сторінки 46-54

Професійна діяльність фахівців з кібербезпеки набуває особливої актуальності в умовах цифрової трансформації суспільства та зростанні кіберзагроз. Ефективність виконання ними професійних завдань значною мірою визначається сформованістю професійно важливих якостей особистості, що зумовлює потребу у науково обґрунтованому визначенні психологічних критеріїв професійно-психологічного відбору фахівців у сфері кібербезпеки. Метою дослідження було виявлення психологічних факторів, що впливають на ефективність професійної діяльності фахівців з кібербезпеки, через розробку психограми, яка відображає функціонально-динамічні структурні компоненти психіки, що забезпечують їх успішність у роботі. У дослідженні взяли участь 120 фахівців з кібербезпеки. Використано комплекс психодіагностичних методик, зокрема: методику «Мотиваційна структура особистості» Смірнова; методику «Визначення оптимального типу професії» Клімова; особистісний опитувальник Айзенка; модифіковану методику з кільцями Ландольта; методику адаптаційної мобільності Карамушки та Москальова; тест аналітичного мислення; методики оцінки тривалої зорової та оперативної пам’яті; 16-факторний опитувальник особистості Кеттелла; методику «Психологічне благополуччя» Ріфф; методику «Професійна життєстійкість» Кокуна. Для обробки результатів застосовано кореляційний та факторний аналіз. Встановлено п’ять ключових компонентів психограми фахівців з кібербезпеки: мотиваційний, психофізіологічний, когнітивний, індивідуально-психологічний та соціальний. Визначено, що провідним є мотиваційний компонент, у структурі якого переважають мотиви життєзабезпечення, соціальної корисності та творчої активності. За темпераментальними особливостями найбільш придатними виявилися особи з сангвінічним (40 %) та флегматичним (35 %) типами. Когнітивна сфера характеризується високим рівнем аналітичного мислення та професійної пам’яті. Індивідуально-психологічний профіль включає практичність, твердість, нормативність, самоконтроль та дипломатичність. Соціальний компонент представлений високим рівнем професійної життєстійкості, контролю та прийняття викликів. Розроблена психограма може використовуватись як науково обґрунтований інструмент для професійно-психологічного відбору та профорієнтації фахівців з кібербезпеки, дозволяє визначати рівні придатності кандидатів та прогнозувати успішність їхньої професійної діяльності

Використані джерела

  1. Barko, V., Okhrimenko, I., Medvediev, V., Vagina, O., & Okhrimenko, S. (2020). Professional psychological profile of a modern patrol officer as the basis of efficient official activities. Postmodern Openings, 11(3). doi: 10.18662/po/11.3/197.
  2. Bertash, M., Polishchuk, S., Burdun, V., Ivanyshyn, N., & Zhulkovskyi, V. (2024). The utilization of European experience in the formation of professional competencies of future specialists of the Ukrainian vocational education system. Journal of Curriculum and Teaching, 13(3), 147-158. doi: 10.5430/jct.v13n3p147.
  3. Boltivets, S., Gonchar, T., Uralova, L., Honchar, O., & Chelyadyn, Y. (2025). Stress and psychological support: Mechanisms and psychological coping strategies for patients with posttraumatic disorders. Eastern Ukrainian Medical Journal, 13(1), 93-102. doi: 10.21272/eumj.2025;13(1):93-102.
  4. CIOMS. (2016). International ethical guidelines for health-related research involving humans (4th ed.). Geneva: Council for International Organizations of Medical Sciences.
  5. Dawson, J., & Thomson, R. (2018). The future cybersecurity workforce: Going beyond technical skills for successful cyber performance. Frontiers in Psychology, 9, article number 744. doi: 10.3389/fpsyg.2018.00744.
  6. Dekhtyarenko, I. (2022). Theoretical and methodological foundations of professional psychological selection of military personnel to the National Guard of Ukraine. Legal Psychology, 3(2), 47-53. doi: 10.33270/03223102.47.
  7. Didukh, M. (2021). Professional orientation as a dynamic personality trait. Yurydychna Psykholohiia, 28(1), 56-64. doi: 10.33270/0321280.
  8. Drozdovski, A. (2015). The connection between typological complexes of properties of the nervous system, temperaments, and personality types in the professions and sports. Open Access Journal of Sports Medicine, 6, 161-172. doi: 10.2147/OAJSM.S75612.
  9. Jachens, L. (2019). Humanitarian aid workers’ mental health and duty of care. Europe’s Journal of Psychology, 15(4), article number e2221. doi: 10.5964/ejop.v15i4.2221.
  10. Jøsok, Ø., Lugo, R., Knox, B.J., Sütterlin, S., & Helkala, K. (2019). Self-regulation and cognitive agility in cyber operations. Frontiers in Psychology, 10, article number 875. doi: 10.3389/fpsyg.2019.00875.
  11. Karamushka, L.M., Kredentser, O.V., & Tereshchenko, K.V. (2022). Adaptation of the “Modified BBC Subjective Well-being Scale (BBC-SWB)” and “Positive Mental Health Scale (PMH-scale)” methods on a Ukrainian sample. Organizational Psychology. Economic Psychology, 3-4(27), 85-94. doi: 10.31108/2.2022.3.27.8.
  12. Kokun, O., & Bezverkhyi, O. (2024). Ukrainian students’ personal resources and resistance to war stress: A cross-sectional survey. Journal of Loss and Trauma, 29(8), 976-993. doi: 10.1080/15325024.2024.2325084.
  13. Kolomiiets, L.I., Shulga, G.B., & Lebed, I.B. (2023). Theoretical and empirical aspects of studying problems of professional subjective well‑being of young specialists. Scientific Notes of V.I. Vernadsky Taurida National University. Series: Psychology, 34(73)(6), 39-47. doi: 10.32782/2709-3093/2023.6/07.
  14. Korolchuk, M., & Krayniuk, V. (2006). Theory and practice of professional psychological selection. Kyiv: Nika-Center.
  15. Kushnirenko, K.O. (2018). Conceptual model of psychological features of the professioniography of banking specialists. Scientific Notes of the University “KROK”, 48, 143-150. doi: 10.31732/2663-2209-2017-48-143-150.
  16. Kushnirenko, K.O., & Hordynia, N.D. (2020). Professionally important qualities of public authorities employees. Scientific Bulletin of Kherson State University. Series “Psychological Sciences”, 3, 177-186. doi: 10.32999/ksu2312-3206/2020-3-22.
  17. Lavrentieva, O., & Krupskyi, O.P. (2022). Psychological and pedagogical bases of formation of the future specialists’ individual style of professional activities. Bulletin of Alfred Nobel University. Series “Pedagogy and Psychology”, 2(24), 41-49. doi: 10.32342/2522-4115-2022-2-24-4.
  18. Prykhodko, I., Horielyshev, S., & Matsehora, Y. (2022). Automation of psychological selection procedures for personnel to specific activities. Pertanika Journal of Science and Technology, 30(1), 761-776. doi: 10.47836/pjst.30.1.41.
  19. Teptyuk, Yu.O. (2021). Psychological conditions for the development of stress resistance in social workers of different age categories. (PhD dissertation, National Pedagogical Dragomanov University, Kyiv, Ukraine).
  20. Udod, M.O. (2021). Psychological features of professional selection of emergency medical care and disaster medicine specialists. (PhD dissertation, Institute of Psychology named after H.S. Kostiuk, Kyiv, Ukraine).
  21. Voitenko, E., & Myronets, S. (2020). Emotional burnout as a result of professional stress in the work of managers. Behavior Studies in Organizations, 3, 5-12. doi: 10.32038/JBSO.2020.03.02. 

Подання статті

 
Flag Counter