Вісник Національного університету оборони України

В умовах російсько-української війни новинний контент формує емоції та поведінку, тому особливо важливим є вивчення психологічних механізмів впливу, зокрема дезадаптивної мрійливості, яка посилює вразливість аудиторій через занурення в уявні сценарії, відрив від реальності та функціональні втрати. Мета дослідження полягала в аналізі зв’язку між станом дезадаптивної мрійливості та інформаційно-психологічним впливом через новинний контент; перевірці гіпотези щодо наявності в новинному контенті тригерів, здатних активовувати або посилювати цей стан. Методологічну основу дослідження становили міждисциплінарний підхід, доктринальний аналіз інформаційних і психологічних операцій, контент-аналіз, наративний аналіз та описова статистична обробка результатів кодування тригерів дезадаптивної мрійливості в новинному контенті. Емпіричну базу сформували два блоки інтернет-матеріалів, з яких десять належали до російського сегмента інформаційного простору та десять – до українського. Для кожного матеріалу здійснювалося кодування за п’ятьма параметрами: назва матеріалу, базовий наратив, виявлений тригер дезадаптивної мрійливості, ймовірний психологічний механізм впливу та очікуваний вплив на цільову аудиторію. Визначено ознаки тригерів дезадаптивної мрійливості в новинному контенті, а саме: сюжетна незавершеність і «серіальність», перенасичення емоційними оцінками, нав’язливе моделювання майбутніх сценаріїв, персоніфікація війни, гіперболізація загроз або перемог, а також використання мультимодальних підсилювачів (клікбейтні заголовки, аудіовізуальні матеріали). В результаті дослідження встановлено, що в російському блоці домінують контрфактичні, катастрофічні, фаталістичні та компенсаторні сюжети, які моделюють альтернативні реальності, сценарії швидкого порятунку, неминучої поразки або остаточного кінця. Такі смислові конструкції потенційно сприяють ескапізму, румінації, уявному відновленню контролю та зниженню суб’єктності аудиторії. В українському блоці також зафіксовано тригерний потенціал, однак він здебільшого пов’язаний не з навмисним впливом, а з тематизацією травм, втрат, відкладеного життя, виснаження та контрфактичних сценаріїв – наприклад, «якби не війна…». Встановлено, що вразливість цільових аудиторій до таких повідомлень може зростати за умов тривалого стресу, психологічної втоми та масової травматизації, що відповідає умовам російсько-української війни

Використані джерела